Історія винаходу, який змінив життя хлопця з Хустщини
22.06.2018 15:31
497
0
Сайт Ужгород.ін розповів історію звичайного школяра з Хустщини з надзвичайним талантом винахідника.
ДОВІДКА:
Валентин Фречка – 17 років,
мешканець с. Сокирниця Хустського району Закарпатської області, переможець «Genius Olympiad» у США в 2018р.
Винайшов метод виготовлення паперу з опалого листя.
Цей винахід потрапив у топ- 33 українських стартапів.
17- літній парубок їде селом на біціґлях і слухає музику в навушниках. Тільки по обличчю видно, що хлопець після тижня, проведеного в Америці, ще не адаптувався до іншого часового поясу. Зі щирою посмішкою приймає від нас вітання, а з директором школи Володимиром Мандзюком та вчителем хімії Ольгою Сабадош Валентин дружньо обіймається. Після повернення з американської олімпіади – це їхня перша зустріч. «Мені опівночі Ольга Олексіївна прислала смс, що буде у Валентина золота медаль, – розповідає директор Сокирницької школи Володимир Мандзюк. – Такі емоції накрили, уже ніч і не спав». «Я в них вірю, у своїх учнів. Це головний принцип моєї роботи, – каже вчителька екології та хімії, науковий керівник Валентина Ольга Сабадош. –Кожен учень має якийсь талант, а у Валентина ще в молодших класах горіли очі, і він цікавився природою».Як Валентин шукав «ВАУ»
«Ми науковою діяльністю займаємось з Валентином з 7-го класу, з 10-го ми почали ускладнювати теми, і уже на всеукраїнський рівень він вийшов з роботою «Вплив електромагнітного випромінювання мобільного телефону на людину і біоту». Це була перша перемога, яка і надихнула мого учня, – з гордістю продовжує розповідати пані Ольга. – Він довго шукав «свою» тему. Казав мені: «Треба щось зробити таке, щоб було – «ВАУ». Але «вау» було не все, що пропонував досліджувати Валік. А одного разу він прибіг і каже: «Я зрозумів, що я буду робити, я буду виготовляти папір». Майже два роки щоденної праці в шкільній лабораторії. На щастя, сучасне технічне обладнання значно полегшило досліди вчителя хімії та учня-старшокласника. Реактиви купували самостійно, добре, що прийнятна ціна на них і дістати їх уже не проблема, як було ще кілька років тому. «Тут навіть доводилось ночувати, бо мені була важлива кожна найдрібніша реакція в дослідах, – ділиться маленькими таємницями Валентин. – Все методом спроб і помилок. Перебрали і перепробували купу різноманітного листя, навіть з кукурудзи, спробували різні хімічні засоби. Коли зрозумів, що тримаю в руках перший зразок справжнього паперу, навіть радіти сил не мав. Це лише відкрило шлях до наступного етапу: зразок був непрезентабельного кольору, фактура не однорідна, тобто, папером його можна було назвати з великою натяжкою. Разом з науковим керівником Ольгою Олексіївною почали шукати метод відбілювання». Сьогодні Валентин кожному охочому в деталях може розповісти про метод виготовлення паперу, таємниці не робить – патент на винахід оформлений і належить випускнику Сокирницької загальноосвітньої школи. Але передувала цьому велика робота, у якій ключову роль зіграла не одна людина. «До нашої роботи ми підключили науковців з Ужгородського університету, ми розуміли, що робота виходить на вищий рівень і потребує фахових рекомендацій. Нам дуже допоміг доцент кафедри біологічного різноманіття і етимології УжНУ Владислав Мірутенко. Він посприяв, щоб у Пряшівському університеті зробили аналіз нашого варильного розчину. А перемога Валентина на всеукраїнському конкурсі Intel Еко дала путівку на американську олімпіаду «Genius Olympiad» і зацікавила науковців Київського національного університету ім. Шевченка», – каже Ольга Сабадош. Сам Валентин дуже просить в публікації подякувати Малій Академії наук України, яка реально допомагає юним талантам в розвитку і підтримує фінансово в участі у різноманітних світових конкурсах.Американська мрія
«Я плакав на Таймс-Сквері, я так мріяв потрапити до США, – трохи соромлячись, говорить Валік. – За тиждень в Сполучених Штатах я пережив стільки надзвичайних емоцій!» Досвід участі у подібних конкурсах (Валентин здобув гран-прі екологічного конкурсу в Кенії та золоту медаль в Тунісі у 2018р.) дозволив закарпатцю впевнено захистити свою роботу перед поважним американським журі, і в очікуванні результатів олімпіади конкурсанти встигли трохи помандрувати і відчути стиль американського життя. «Я там ходив босий, практично кругом. Мені це подобалось. Я хотів би одягатись, як вони: не так, як потрібно, а так, як зручно. В селі мене б висміяли за три секунди, – посміхається Валентин. На перший погляд вільне американське життя підштовхнуло молодих людей до експериментів, не дуже вдалих: плюнути з 102 поверху і потрапити на камеру відеонагляду охоронця будинку. Покарання в американському стилі «експериментатори» запам’ятають надовго – охоронець змусив усю команду спускатись вниз сходами. А на це пішло більше півгодини часу і зусиль. Перемога на Олімпіаді Геніїв відкриває для Валентина його Америку. Адже він здобув відразу дві відзнаки – золоту медаль у дисципліні «Наука», та окрему спеціальну відзнаку олімпіади, яка передбачає додаткові призи, в тому числі стипендію на навчання в університеті США. Тому повернутися до омріяної країни у юного генія великі шанси. Школо, прощавай! 23 червня Валентин знову прийде в рідну школу, уже востаннє в статусі учня. На випускному вечорі за Валіком – фінальна промова. Напевне, говоритиме про можливості, які відкриваються перед кожним випускником, мабуть розповість про свої подорожі на світові конкурси юних науковців, абсолютно точно буде дякувати батькам і вчителям, а особливо «хімічці» Ользі Олексіївні Сабадош. І школі, яка виховала, мотивувала і яка, як це не банально звучить, дала путівку в життя. Валентин обиратиме свою дорогу, а директор школи сподіватиметься, що успіхи й увага, передусім українського керівництва держави до Валентина, додадуть бонусів і його «альма-матер». «У нас прекрасна школа і чудова матеріальна база для навчання. Я впевнений, що це дало змогу нам виховати такого талановитого учня. Наша школа зі складною історією. В 2001 році ми ледь завершили її будівництво. Мало бути 3 поверхи, спромоглися лише на два, але, Слава Богу, укомплектували класи і розподілили усіх 600 учнів. А от окремий корпус їдальні з актовою залою так і залишився довгобудом. Я дуже сподіваюсь, що на школу звернуть увагу і ми добудуємо це приміщення. Потрібно 20 мільйонів гривень. Лише 20 мільйонів», – з надією в голосі каже директор Сокирницької школи Володимир Мандзюк.Що спільного між опалим листям і генною інженерією?
Валентин не любить будувати плани, в принципі, це типово для сучасної молоді. Плани зобов’язують, – переконує юнак. На жаль, його винахід – теж не екологічна панацея. І проблему вирубки лісів та переробки деревини на целюлозу він на сто відсотків не вирішить, але за рік можна зменшити цю цифру на 18%. Саме екологічний аспект найважливіший в інноваційному методі виготовлення паперу з опалого листя. Відновлювальна сировина, низька собівартість і нескладні етапи – цей комплекс позитивів зацікавив світову наукову спільноту. В промислових масштабах Валентин зможе випробувати свій метод на одному з картонно-паперових підприємств Житомирщини уже в липні цього року. А поки він готується доздати ЗНО і серйозно обмірковує варіанти вступу у виші, в тому числі і в Україні. Якщо з навчальним закладом ще не визначився, то зі спеціальністю – уже. Це генна інженерія, те, що сьогодні юнака цікавить найбільше, і та наука, яка ще має багато «білих плям». Можливо саме закарпатському генію доведеться їх заповнити. Нагадаємо, Дівчина зі Сваляви створює образи для “світських левиць” столиці (ФОТО)
Поки немає коментарів, будьте першим, залиште свій відгук!
Коментарі - 0