"Якщо з лиця землі зникнуть бджоли, людство проіснує чотири роки"

21.05.2020 01:00 72 0
"Якщо з лиця землі зникнуть бджоли, людство проіснує чотири роки"
Людина може прожити без кисню три хвилини, без води – три дні, а без бджіл – чотири роки. Британські вчені прийшли до висновку, що, якщо нинішня тенденція до скорочення бджолиних колоній збережеться, до 2035 року бджоли зникнуть з лиця Землі, а через 4 роки вимирання загрожує людству. Видатний вчений XX століття і проникливий філософ Альберт Ейнштейн якось сказав: «Якщо з лиця землі зникнуть бджоли, людство проіснує чотири роки». Проблема із загибеллю бджіл існує не лише в Україні. В Європі щорічно зникають по 20 відсотків бджіл. Різко скорочуються їх популяції в Латинській Америці та Азії.  Вчені підрахували, що з 1961 року кількість бджолиних колоній в світі скоротилася вдвічі, а кількість бджіл на гектар впало приблизно на 90 відсотків. В Україні з початком весняних польових робіт українські пасічники знову стикнулися з проблемою масової загибелі бджіл.  Бджолярі вже зверталися до уряду із проханням вирішити ситуацію. Вони зазначали, що використання токсичних засобів для захисту рослин отруює комах і пасіки масово втрачають бджолині сім’ї. Власники пасік знаходяться на межі організації акцій протесту.
Український парламент вже 5 місяців буквально ігнорує дану проблему і не ухвалює закон, який має захистити українське бджільництво. Відчуття, що нас просто не чують”.
Проект був зареєстрований ще у грудні 2019 року. Тоді бджолярі сподівалися, що його приймуть до нового весняного сезону. Однак закон так і залишається на стадії розгляду — нічого не відбувається. Бджолярі нагадали, що проект-постанова даного закону була внесена не без їх участі. У квітні 2019 року під Кабінетом міністрів відбулася акція протесту працівників галузі. Ще тоді вони вимагали заборонити ввезення шістдесяти препаратів для обробки полів із високим ступенем токсичності, адже саме вони призводять до загибелі бджіл. Але наразі про закон зовсім забули, бідкаються пасічники, і новий сезон доводиться розпочинати з минулорічними проблемами.
"За рахунок запилення комахами виростають культури, які дають третину всього обсягу продовольчих ресурсів людства, — пояснив суть події кандидат сільськогосподарських наук Ігор Доронін. — А список рослин, дерев, які не ростуть і не дають плодів без комах-запилювачів, досить великий. У нього входять: горіхові дерева, яблуні, дині, численні ягоди, цитрусові, цибуля, капуста брокколі, кабачки, квасоля, перець, баклажани, огірки, помідори, кінські боби, кава, какао, авокадо і кокоси. Все найсмачніше! Більше того, корисне: з цими продуктами ми отримуємо 35 відсотків калорій, а також більшість мінералів, вітамінів і антиоксидантів. І від 60 % до 90% їжі ми отримуємо завдяки опилювачам".
Перелік рослин, які не дають плодів без комах-опилювачів, доволі великий, а 80 відсотків роботи з їх опилення виконують саме бджоли, адже метелики, мухи чи оси не можуть опрацювати величезні площі, що потрібні людині.
"Ви чули, як плачуть бджоли? Ось цей звук - це гул тривоги. Вони приречені", - каже Олександр Карауш, пасічник із села Червоне в Долинському районі Кіровоградської області. Справді, замість напористого, пронизливого бджолиного гудіння чуємо слабкий жалісливий гул - зазначає ВВС. "Вони знають, що загинуть", - додає бджоляр. Він займається цією справою 33 роки, але таке бачить уперше.
Чому так відбувається? Основними факторами є:
  •   екзотичні паразити, що розмножуються з колосальною швидкістю у зв'язку з глобальним потеплінням;
  •   пестициди та інші хімікати, часто використовувані в сільському господарстві та при виробництві продуктів харчування;
  •  генетично модифіковані зернові культури;
  •  зміна клімату;
  •  вирубка лісів;
  •  застосування антибіотиків у бджолярської практиці;
  •  електромагнітне випромінювання.
Втім, як наголошують експерти, масово бджоли гинуть здебільшого через використання шкідливих інсектицидів, якими обробляють поля.
"Сьогодні фермерів здебільшого не контролюють стосовно використаних ними засобів захисту рослин, тому вони в своїх діях керується дешевизною препарату, а не тим, які саме засоби захисту рослин є офіційно зареєстровані та якісні", - пояснює Олексій Лосєв, науковець, директор з розвитку бджільництва ТОВ Beеhiеv.
За його даними, якщо якісний зареєстрований препарат коштує, скажімо, 200 доларів, то така ж кількість його замінника - 20 доларів.
"Маємо таку картину сьогодні через те, що аграрії насамперед шукають низьку собівартість. При цьому контроль шкідливих залишків у виробленій продукції: у насінні, зерні, плодах - відсутній", - наголошує Олексій Лосєв. "Отож вкотре нагадуємо і фермерам, що господарське значення бджіл — це не лише мед. Перелітаючи з однієї квітки на іншу, вони забезпечують перехресне запилення, необхідне для розмноження більшості квіткових рослин. Наявність пасіки поблизу поля чи саду значно збільшує врожай." - повідомляє ГУ Держпродспоживслужби.
Бережімо бджіл! Вони роблять для людства набагато більше, ніж ми можемо уявити.

ДЖЕРЕЛО

Нагадуємо: Ужгородський притулок отримав понад півтора мільйона гривень з місцевого бюджету https://pershij.com.ua/ho-barbos-otrymav-mistseve-finansuvannia-v-rozmiri-pivtora-miliony-hryven/ Читайте також: Лебеді-шипуни з ужгородського озера “Кірпічка” вперше після гніздування випливли на відкриту воду всією сім’єю https://pershij.com.ua/v-uzhhorodi-na-ozeri-kirpichka-radist-iz-hirkym-prysmakom-foto/ Будьте в курсі з “ПЕРШИЙ.com.ua”– підписуйтесь на наш канал в Telegram, а також сторінку в Instagram
Будьте вкурсі з ПЕРШИЙ.com.ua - приєднуйтесь до наших спільнот:

Коментарі - 0

Поки немає коментарів, будьте першим, залиште свій відгук!
Loading...