Які плазуни полюють на Закарпатті

Але, чи дійсно земноводні та плазуни заслуговують такого ставлення з боку людини?

Серед плазунів досить поширена є ящірка живородяча (Lacerta vivipara). Вона відома тим, що на відміну від інших плазунів на відкладає яйця, а народжує малят живими. Також можна побачити і полоза. Це не отруйна змія, як може досягати довжини до 2 метрів і є тим самим найбільшою змією у Карпатах. Перш ніж повністю проковтнути свою здобич полоз її спочатку души

Вуж водяний

Тіло забарвлене в оливковий, оливково-сірий, оливково-зеленувато-оранжевий, оливково-бурий, зрідка червонувато-оранжевий колір. Зазвичай на спині розміщуються темні плями в шаховому порядку чи вузькі поперечні смужки. Часто дорослі особини одноколірні, без рисунку. Описані меланісти.

60-66% раціону – риба (в умовах західної України – це гольян, щипівка, пічкур, марена, головень). Крім риби вуж водяний живиться пуголовками, жабами, ропухами, полівками, мишами, малюками ондатри. Відомий випадок поїдання водяним вужем саламандри.

Вуж звичайний

Заселяє вуж звичайний береги річок, озер, ставків, заплавні луки, болота. Полюбляє заселяти заплави річкових долин, вологі ліси, чагарникові зарості. Може оселятися у житлових будівлях.

В раціоні вужа звичайного домінують земноводні (жаби, кумки). Риба, ящірки, дрібні ссавці, птахи, черви та комахи також слугують їжею для вужа. Здобич завжди проковтує живцем.

Веретільниця ламка

Безнога ящірка. Молодь забарвлена у сріблясто-білі тони з двома зближеними (іноді злитими в одну) смугами, що починаються на потилиці. Боки і черевце чорні, чорно-бурі. По мірі росту тварини, спина темніє і стає кориченво-бурою чи темно-сірою з бронзовим відблиском. Боки та черевце стають світлішими. Дорослі самці часто одноколірні з двома рядами крупних голубих чи чорно-бурих плям на спині. Типові стації-узлісся, галявини, чагарникова поросль у широколистяних і мішаних лісах, не надто сухі ділянки хвойних лісів. Вид властивий для лісових біоценозів. Трапляються веретільниці на лісових галявинах, охоче поселяються в садах, на полях та луках неподалік від лісу.

Веретільниці (інші назви - веретінниця ламка, мідяниця, гладун, сліпун, сліпачка.) активні в присмеркові години, а у похмуру погоду - цілий день. Живляться вони гусінню, дощовими червами, двокрилими, голими слизнями, багатоніжками, мокрицями, павуками, різноманітними комахами і їх личинками. Часто веретільницю помилково вважають отруйною змією, через що й знищують.

Гадюка звичайна

Забарвлення гадюки (інші назви - змія-поганка, ядистий гад, пожарник.) є дуже мінливим. Зустрічаються особини забарвлені в сірий, бурий, червоно-бурий кольори з темною зигзагоподібною смугою вздовж хребта. Трапляються змії забарвлені в чорний колір.

Жаби, мишовидні гризуни, пташенята, землерийки – основні кормові об’єкти гадюки. Молодь живиться комахами, молюсками, червами. Полюють в сутінках, особливо активні в першу половину ночі. Ситі гадюки можуть 2-3 доби перебувати у сховищах і не полювати.

Ескулапів полоз

Не отруйний ескулапів полоз (інші назви - ескулапова змія, ескулапів вуж) може досягати до двох метрів. Він є найбільшою змією Карпат. Його латинська назва "longissia" означає - найдовший. Однією із особливостей ескулапового полоза є те, що він завдяки особливим утворенням на черевних лусках може вилазити на дерева і кущі. Тому поряд з основною здобиччю - гризунами, ящірками, зміями і земноводними - він може живитися птахами. Своїм довгим тілом полоз обвиває тіло і душить її.

Живиться полоз лісовий мишовидними гризунами, ящірками, птахами, яйцями птахів.

Мідянка

Забарвлення спини варіабельне – від сірого, сіро-бурого і коричнево-сірого – до жовто-бурого, червоно-бурого, мідно-червоного кольору. Рисунок на тілі дуже мінливий.