Завантажити мобільний додаток Завантажити мобільний додаток

Головна » Життя

Галас довкола недоторканості: що означає її зняття для нардепів

Напередодні, 3 вересня, Верховна Рада України ухвалила Закон «Про внесення змін до статті 80 Конституції України (щодо недоторканності народних депутатів України)

Відповідний проект рішення №7203  підтримала депутатська більшість ВР –  373 народні депутати України. Закон набере чинності з 1 січня 2020 року.

Що ж значить зняття недоторканості для народних депутатів?

Зміни до Конституції, які підтримала ВР, на учорашньому засіданні дають дозвіл на притягнення нардепів до кримінальної відповідальності. Зміни обмежать недоторканність виключно в цій площині.

Слід зазначити, що недоторканість народним обранцям до прийнятих змін гарантувалася статтею 80 Конституції України.

“Народним депутатам України гарантується депутатська недоторканність.

Народні депутати України не несуть юридичної відповідальності за результати голосування або висловлювання у парламенті та його органах, за винятком відповідальності за образу чи наклеп.

Народні депутати України не можуть бути без згоди Верховної Ради України притягнені до кримінальної відповідальності, затримані чи заарештовані”, – мовиться в статті 80 КУ.

Що таке депутатська недоторканність?
По суті – це гарантія для нардепів від кримінального та будь-якого іншого юридичного переслідування, а також притягнення до відповідальності.

Як офіційно тлумачиться положення частини першої статті 80  роз’яснив Конституційний суд у своєму рішенні  № 12-рп/2003 від 26.06.2003.

Отже, згідно з даним рішенням, положення частини першої статті 80 Конституції України, за  яким народним депутатам України гарантується депутатська  недоторканність, та  відповідне  положення   частини першої статті 27 Закону про статус (2790-12) треба розуміти так, що  депутатська  недоторканність як елемент статусу народного депутата України є конституційною гарантією безперешкодного та ефективного здійснення народним депутатом України своїх повноважень і передбачає звільнення його від юридичної відповідальності у визначених Конституцією України випадках та особливий порядок притягнення народного депутата України до кримінальної відповідальності, його затримання, арешту, а також застосування інших заходів, пов’язаних з обмеженням його особистих прав і свобод.

Що стосується строку, на який поширюється депутатська недоторканність, то Конституційний Суд України у своєму Рішенні N 9-рп/99 (v009p710-99) від 27 жовтня 1999 року зазначив наступне:

“Депутатська  недоторканність  поширюється  на  народного  депутата України з моменту визнання його обраним за  результатами виборів, засвідченими рішенням відповідної виборчої комісії,  і до моменту припинення у встановленому порядку депутатських повноважень”, – сказано в рішенні.

Водночас, зазначається, що відповідно до Конституції України повноваження народних депутатів України визначаються Конституцією і законами України (частина четверта статті 76); свої повноваження народні  депутати  України здійснюють на постійній основі (частина перша  статті  78).

“Згідно з частиною першою статті 26 Закону про статус, ніхто не має права обмежувати повноваження народного депутата України, крім випадків, передбачених КУ (254к/96-ВР), цим та іншими законами. 
Здійснення народними депутатами України  своїх  повноважень спрямоване передусім на реалізацію компетенції парламенту шляхом їх спільної діяльності  на  пленарних засіданнях  Верховної Ради України. Така діяльність забезпечується правовими гарантіями від неправомірних дій та бездіяльності з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб, керівників підприємств, установ, організацій тощо”, – йдеться у рішенні суду.

Відтак, положення частини першої статті 26 Закону про статус КС трактував наступним чином:

Повноваження народного депутатаУкраїни не можуть бути обмежені діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб, керівників підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності та підпорядкування, громадян та їх об’єднань. Обмеження повноважень народного депутата України можуть встановлюватись виключно Конституцією і законами України“, – резюмував суд.

Разом із цим, у рішенні зазначено, що затримання чи арешт народного  депутата  України  можливі за згодою Верховної Ради України незалежно від наявності її згоди на притягнення цього народного депутата до кримінальної відповідальності.

“Положення частини третьої статті 80 Конституції України частини першої статті 27 Закону про статус стосовно арешту народного депутата України треба розуміти так, що арешт (взяття під варту) як кримінально-процесуальний запобіжний захід і арешт як адміністративне стягнення за вчинене правопорушення можуть бути застосовані до народного депутата України лише за згодою Верховної Ради України, на підставах та в порядку, встановлених Конституцією і законами України. У контексті положень частини третьої статті 80 Конституції України необхідно тлумачити також положення частини другої статті 27 Закону про статус стосовно затримання народного депутата України, тобто затримання народного депутата України допускається лише за згодою Верховної Ради України незалежно від наявності її згоди на притягнення  цього  народного депутата до кримінальної відповідальності“, – роз’яснив КС

Відтак, затримання як тимчасовий запобіжний кримінально-процесуальний і як адміністративно-процесуальний заходи могло бути застосоване до народного депутата України лише за згодою ВРУ, на підставах та в порядку, встановлених Конституцією і законами України. Стосовно арешту (взяття під варту), то цей захід за вчинене кримінальне або адміністративне правопорушення міг бути застосований лише за згодою ВР, на підставах та в порядку, встановлених Конституцією і законами України.

Відповідно, зняття недоторканості з народного депутата передбачало тривалу процедуру. До прикладу, у разі, якщо у правоохоронних органів виникла підозра про вчинення нардепом (або кількома обранцями) кримінального злочину, то генпрокурор мав внести до ВР відповідне подання (мало бути складене на кожного окремо). Після цього він мав обґрунтувати подання перед Урядом, а також  довести необхідність зняття недоторканності того чи іншого депутата. Далі більшість ВР мала проголосувати “за” ( необхідні 226 голосів). При цьому питання зняття недоторканності та дозвілу на арешт мали голосуватися окремо. Втім, і цим діям передувала досить складна і затягнута процедура. Річ у тім, що у разі, коли проти народного обранця вносилось відповідне подання, йому надавалось 5 днів, за які він мав надати письмові пояснення Регламентному комітету. Останній, у свою чергу, був зобов’язаний у термін не більше 20 днів розглянути питання про зняття недоторканності. Вислухавши обидві сторони члени комітету передавали подання із висновками до ВР і тільки після цього питання виносилось на голосування парламенту.

Слід зауважити, що прийнятими на передодні змінами до Конституції Стаття 80 передбачає лише один пункт, а саме:

“Народні депутати України не несуть юридичної відповідальності за результати голосування або висловлювання у парламенті та його органах, за винятком відповідальності за образу чи наклеп”. 

Так, скасовуються положення, за якими народним депутатам України гарантувалася депутатська недоторканність. Тобто, із набранням чинності з 1 січня 2020 року народні депутати України зможуть бути без згоди Верховної Ради України притягнені до кримінальної відповідальності (частини перша та третя).

Водночас, за нардепами зберігається політичний імунітет – індемнітет, а це означає, що вони не нестимуть відповідальності за політичні рішення, за голосування чи будь-які політичні й публічні виступи. 

Депутатська більшість ВР своє рішення вже прийняла, далі Законопроект повинен підписати глава парламенту, після чого його передадуть на підпис Президенту.

Слід також зазначити, що раніше, під час підняття питання зняття недоторканості, у 2015 році, члени Венеціанської комісії щодо цього питання зауважили, що повне скасування депутатського імунітету в країнах із вразливою демократією, якою є Україна, може бути небезпечним для функціонування та автономії парламенту. У той же час, Конституційний суд України зазначив, що недоторканність народних депутатів гарантує безпеку від незаконного втручання у діяльність депутата, безперешкодного та ефективного здійснення ним своїх функцій.
Попри це, у 2018 році КСУ визнано подані у 2017 році  2 законопроекти щодо зняття недоторканості (один був поданий нардепами ВР, інший – Президентом) такими, що відповідають Конституції України.

До слова, за всю історію незалежної України недоторканність було знято всього із 17 народних депутатів.
Перший прецедент стався у 1994 році. Недоторканність зняли з Юхима Звягільського, якого звинуватили у зловживанні службовим становищем і незаконному вивезенні коштів.
Останньою, у 2018 році, було позбавлено депутатської недоторканності народну депутатку Надію Савченко за підозрою у підготовці терористичного акту.

Підготувала Саша Клімова

Нагадуємо,Через пункт пропуску «Ужгород» намагались завезти 229 одиниць техніки «Apple»

Читайте також: Резонансне вбивство на АЗС у Мукачеві: підозрюваним затверджено обвинувачення

Будьте в курсі з “ПЕРШИЙ.com.ua” – підписуйтесь на наш канал в Telegram, а також сторінку в Instagram

Залишити коментар

avatar

загрузка...
Реклама
Реклама
Loading...