Формула зцілення від карпатського мудреця Андрія Ворона. Закарпатський письменник

Андрій Ворон — карпатський-мудрець довгожитель. Прожив довге і насичене життя, помер на 104 році життя від нещасного випадку. Після нинішньої Літургії «Поможи, якщо можеш», — попросив батько безнадійно хворої дитини. Той, кого попросив, міг за хвилину вдовольнити його прохання. Але цього не зробив. Він мав для нього щось інше — більше, ніж потрібно для уздоровлення тіла. Він сказав: «Якщо можеш, повір». Як просто: ти запитав, чи готовий я дати, — я запитав, чи готовий ти взяти. Здавалося б, звичайні слова. Але ні. Це код, який міняє формулу крові. Структуру мозку. Об’єм серця. Нещасний батько готовий на все. Його душа готова повірити. Але в душі немає віри. Бо звідки їй узятися в сутінках страху, відчаю й забобонів?! Заціпенів у розпачі. А Той, кого він просив, нікуди не йде. Він чекає, забувши про тих, хто з Ним, хто вірить. І раптом чоловік у скрусі останнього відчаю каже: «Поможи моєму невірству». І тоді, тільки тоді — стається Чудо. Ні, не зцілення хлопця — це само собою. Головне Чудо стається з батьком: з цього моменту він перестає очікувати чудес, бо вони вже з ним, у ньому. Мудрець Андрій Ворон радив саме цю коротку молитву тим, хто не знав, як, коли і скільки молитися. «Поможи моєму невірству». Господу не так уже й багато потрібно слів. Власне, молитва це не слова, не прохання. Молитва — це прийняття Духа. А Він уже знає, що далі робити. Атеїсти, правда, назвуть це по-іншому — натхнення. Та Бог з ними… Мирослав ДОЧИНЕЦЬ, письменник, «Збирання попілинок» За матеріалами: http://dzerkalo-zakarpattya.com