Дерев’яні церкви Закарпаття – перлина світової спадщини

07.08.2020 15:47 531 0
Дерев’яні церкви Закарпаття – перлина світової спадщини

Храм – особливий простір, віддалений від світу, спрямований до небес, наче дороговказ. Такими ж віддаленими і піднебесними є гори. Тому, певно, дерев’яні церкви у Карпатах не змагаються зі своїм оточенням ні висотою, ні пишнотою. Вони не прагнуть домінувати над довкіллям, але мовби виростають із нього, виступаючи його органічним продовженням

Закарпатські зодчі, працюючи з найбільш природним і звичним для них матеріалом та частково взявши за зразок муровані церкви, котрі бачили у великих містах, витворили власні неповторні стилі: гуцульський, лемківський, бойківський, готичний, бароковий. Гаразд, два останні далеко не є карпатськими «ендеміками»», але де ще можна побачити готику чи бароко втіленими у дереві? Деревина – «найтепліший» з натуральних будівельних матеріалів, до того ж у горах за ним не потрібно було далеко ходити. Жива сировина, водночас міцна і піддатлива, вкривала весь простір, куди сягало око, а людині для своїх потреб необхідно взяти не так і багато. Принаймні, якщо у неї немає контрактів з постачальниками іноземних меблевих фабрик. На Закарпатті більше 120 дерев’яних храмів. Два з них, а саме церква Вознесіння Господнього у Ясінях і церква Архангела Михаїла в Ужку у 2013 році були занесені до Світової спадщини ЮНЕСКО як частина охоронного комплексу «Дерев'яні церкви карпатського регіону Польщі і України». Найстарші збережені дерев’яні храми у нашому краї датуються XVI – XVIII століттями. Впродовж XIX і першої половини XX століття старі дерев’яні церкви, які тоді були практично у кожному селі, у багатьох місцях замінили на муровані. За радянської влади ще понад півтора десятка дерев’яних храмів у краї були просто знищені. Краєзнавців непокоїть і те, що у новітні часи релігійні громади взяли за моду осучаснювати дерев’яні пам’ятки, перекриваючи їх замість ґонту бляхою, обшиваючи зсередини вагонкою і псуючи таким чином їх автентичний вигляд. Позитив цієї ситуації полягає в тому, що більшість закарпатських дерев’яних церков не муміфікували, перетворивши у музеї, і вони залишаються живими храмами. У них панує особлива атмосфера затишку і лагідного умиротворення. І дотепер, споруджуючи нові церкви, закарпатці часто обирають у якості матеріалу деревину. Але так, як уміли давні майстри – без жодного цвяха – не будує, здається, вже ніхто. Церква Архангела Михаїла
  1. Ужок
Село Ужок на межі Закарпаття і Галичини знамените не тільки Ужоцьким перевалом, через який прокладені залізниця і автодорога, що сполучають Ужгород зі Львовом. Тут височіє одна з найбільш самобутніх церков у бойківському стилі, яка є об’єктом світової спадщини ЮНЕСКО. Церква Архангела Михаїла зведена у 1745 році. Переказують, буцім в Ужку бушувала епідемія чуми, після якої живим залишився тільки один мешканець. Коли пошесть відступила, до села прийшли нові поселенці з галицького боку Карпат, які і спорудили цю церкву. Збереглися імена майстрів, які її будували – Павло Тонів з села Бітля та Іван Циганин з села Тихого. Оббиту чорним ґонтом триверху дерев’яну церкву, що прилаштувалася на мальовничому схилі пагорба, помічають майже всі, хто проїжджає Ужоцький перевал. Гармонійні і лаконічні контури цієї споруди надихали багатьох художників, які переносили красу храму на свої полотна. Й. Бокшай. Ужоцька церква Кажуть, що первісно споруда знаходилася майже на вершині пагорба, але потім її на дерев’яних колодах перенесли нижче і ближче до дороги, аби літнім людям було легше дійти до церкви. Інтер’єр Михайлівського храму в Ужку. Фото: Дримба.com В убранстві храму збереглися фігурно прорізаний прохід з бабинця до нави, кивот у святилищі, Царські врата та різьблення іконостасу XVIII століття. Церква Вознесіння Господнього смт. Ясіня Церкву Вознесіння Господнього у Ясінях, яку також охороняє ЮНЕСКО, іще називають Струківською. За легендою, давним-давно восени вівчар Іван Струк гнав свою отару через перевал. Раптом вдарив мороз і налетіла хурделиця. Вівчар зупинився, сподіваючись перечекати негоду. Однак через тиждень снігопад усе ще не припинявся. Чоловік, розуміючи, що може загинути, якщо тут залишиться, вирішив повернутися. Оскільки дорога додому була неблизька і складна, він покинув стадо на березі Чорної Тиси. Навесні вівчар повернувся і з подивом виявив, що його отара не тільки не пропала, але й дала приплід. Іван Струк побачив у порятунку овець Божий знак і збудував на цьому місці церкву, а сам з родиною оселився поблизу. Втім, церква Вознесіння Господнього, яку можна побачити нині, зовсім не та, котру зводив Струк. Новий храм побудували на місці старого в 1824 році. Тим не менш, це одна з найдовершеніших та найкраще збережених гуцульських церков. Біля храму є також дерев’яна дзвіниця, яку вважають навіть архітектурно досконалішою за саму церкву та старішою від неї (бл. 1813 р.). Відомо, що дзвіницю перенесли сюди від іншого храму, який знищив вогонь. Історики стверджують: Струківська церква унікальна тим, що це один з небагатьох гуцульських храмів на Закарпатті, побудованих під галицьким впливом. Всі інші тяжіють до марамуреського стилю. Фото: Юрій Крилівець/Facebook Усередині поруч із новими розписами та предметами культу збереглися деякі старовинні ікони, різьблений вівтар часів будівництва храму та знамено з зображенням святого Іштвана, короля-хрестителя Угорщини. Церква святого Миколая Чудотворця с. Данилово Фото: Юрій Крилівець Миколаївська церква у Данилові належить до так званого «золотого цековного чотирикутника», у який входять церкви, побудовані у стилі Марамороської дерев’яної готики. Якби готичний стиль вигадали у Карпатах, він виглядав би саме так. В усякому разі, такого вигляду він набув, коли його сюди перенесли. Шпиль цілком гідний європейського містечка, і для повного ефекту не вистачає тільки горгулій. Але вони, чого доброго, налякали б прихожан, які потім боялися б десь зустріти тих почвар. Те, наскільки ажурні візерунки може сформувати ґонт, дійсно вражає. Важливий нюанс – таке покриття потребує регулярної заміни. Фото: Сергій Криниця Храм будувався у 1779 році. Подейкують, що для його побудови використали п’ять тисяч яєць – і, звичайно, ні одного цвяха. Він був діючим до приходу владу Рад, яка після Другої світової церкву закрила. Культова споруда на деякий час стала домом для… овець. Не дивно, що інтер’єр, у тому числі розписи німецького художника Корнмаєра, з тих часів зберігся мало. Втім, у 2011 – 2012 роках пам’ятку відреставрували. А у 2019 році була проведена архієрейська літургія з нагоди 240-річчя храму. Церква Успіння Пресвятої Богородиці с. Новоселиця (колишній Виноградівський район) Найкомпактніша пам’ятка дерев’яної готики на Закарпатті побудована у 1669 році. Зруб проніс крізь віки підпис майстра: «храм робив Кочалович». Це одна з небагатьох церков України, де зберігся стінопис по дереву, зокрема композиції «Страшний суд», «Страсті» та деякі елементи іконостасу. Фрагмент композиції «Страшний суд» у новоселицькій церкві. Фото: Вікіпедія Але у екстер’єрі храму найпомітнішим елементом є, безумовно, струнка чотиригранна вежа, увінчана тонким шпилем. Хоча він не може помірятися з яким-небудь Кельнським собором, у сільського готичного храму – свій шарм і свої легенди. Розповідають, ніби у іконостас новоселицької церкви встромив сокиру відчайдушний опришок Пинтя, і коли топір вийде, Пинтя повернеться. Тільки коли це станеться, незрозуміло, бо сокира стала невидимою. Є також легенда про церковний дзвін, закопаний у землю під час татарської навали. Після того, як вороги відступили, відкопати дзвін не вдалося, і відтоді він дзвонить з-під землі раз на сім років. Церква святого Миколая Чудотворця с. Колодне Свято-Миколаївський храм у Колодному – найстаровинніша дерев’яна церква в Україні, датована 1470 роком. Вона є пам’яткою архітектури національного значення. За переказами, церква святого Миколая була колись головною церквою православного монастиря в урочищі Одарів. Там вона стояла 330 років, а у 1800 році, коли за розпорядженням австрійської влади монастир закрили, церкву перенесли на її теперішнє місце. Церква з Колодного слугувала взірцем для багатьох інших дерев’яних храмів. Експерти простежують у цьому ранньому храмі риси оборонної архітектури. Втім, найдавнішою частиною споруди є зрубні стіни, а вигадлива верхівка башти – вже витвір епохи бароко. Церква святого Архистратига Михаїла м. Ужгород Свято-Миколаївський храм у Колодному – найстаровинніша дерев’яна церква в Україні, датована 1470 роком. Вона є пам’яткою архітектури національного значення. За переказами, церква святого Миколая була колись головною церквою православного монастиря в урочищі Одарів. Там вона стояла 330 років, а у 1800 році, коли за розпорядженням австрійської влади монастир закрили, церкву перенесли на її теперішнє місце. Церква з Колодного слугувала взірцем для багатьох інших дерев’яних храмів. Експерти простежують у цьому ранньому храмі риси оборонної архітектури. Втім, найдавнішою частиною споруди є зрубні стіни, а вигадлива верхівка башти – вже витвір епохи бароко. Церква святого Архистратига Михаїла м. Ужгород Святодухівська церква у Гукливому вважається найдавнішим бароковим храмом на Закарпатті. У її стінах писався Гукливський літопис – місцева хроніка, що описує події з 1660-го по 1830 р. З неї, зокрема, можна довідатись, що у 1786 р. люди в Марамороші пухли з голоду, у 1796 р. французи відібрали великий дараб від Австрії, а у 1818 р. вода у районі Кошиць і Попраду «много люда и маргы потопила, аки Ноєва потопа». Зараз поруч із храмом планують відкрити музей Гукливського літопису. У радянські часи церква Святого Духа обернулася в «музей атеїзму», що дозволило зберегти недоторканим її інтер'єр та іконостас 1784 року. Іконостас церкви Святого Духа в Гукливому. Фото: Pinterest Хоча XXI століття церква зустрічала занедбаною, бо за часів незалежної України її ніяк не використовували, у 2001 році громада таки спромоглася перекрити її новим ґонтом. На початку 2020 року тут все ще тривали реставраційні роботи, у результаті яких має постати оновлений комплекс будівель, що презентуватиме Верховину кінця ХVІІІ століття.  

Підготувала Христина Шепа,

 для «ПЕРШИЙ.com.ua»

Будьте в курсі з “ПЕРШИЙ.com.ua”– підписуйтесь на наш канал в Telegram, а також сторінку в Instagram
Будьте вкурсі з ПЕРШИЙ.com.ua - приєднуйтесь до наших спільнот:

Коментарі - 0

Поки немає коментарів, будьте першим, залиште свій відгук!
Loading...