Чи потрібна мукачівцям міні-ГЕС та чому навколо неї стільки інформаційного шуму?

«Facebook» в один момент просто вибухнув коментарями як противників, так і прибічників цього проекту. Між іншим, у центрі Мукачева навіть збирали підписи щодо наболілого питання, на яке влада міста відреагувала й ініціювала зустріч з громадськістю. Але давайте по порядку. Перші повідомлення про те, що в Мукачеві хочуть створити міні-ГЕС, з’явилися не сьогодні й не вчора, а кілька років тому. 18 травня 2016-го в ході Мукачівського бізнес-форуму керівник проектної групи Валерій Крока представив проект будівництва малих гідроелектростанцій на річці Латориця. За словами проектанта, вони можуть зменшувати гідродинаміку річки під час паводкових хвиль та передбачають автоматичну сміттєочисну машину. 7 вересня 2017 року на сайті міської ради опублікували проекти рішень чергової сесії. Одним із них був «Про розроблення детального плану території в межах міста Мукачева в руслі річки Латориця для розміщення міні-гідроелектростанцій (міні-ГЕС) ». Уже 10 листопада виконавчий комітет Мукачівської міської ради повідомив, що на виконання розпорядження міського голови та з метою врахування думки громадськості міста проводиться громадське обговорення матеріалів містобудівної документації – детального плану території в межах Мукачева в руслі річки Латориця для розміщення міні ГЕС. 18 грудня 2017 року в малому залі відбулися громадські обговорення детальних планів території: по вул. Сороча та міні-ГЕС. Саме після цих подій у мережі «Фейсбук» з’явилося таке повідомлення: «11 січня в центрі міста відбудеться пікет «Мукачівці проти будівництва міні-ГЕС». Проте, за словами депутата Юрія Кравчука, причиною акції стало «втаємничене» проведення громадського обговорення громадських слухань. «Дехто спекулює думками, ніби підписи збиралися проти будівництва міні-ГЕС. Це просто смішно, бо ніхто з мешканців міста не те що не бачив ні детального плану території, ні проектів будівництва міні-ГЕС, практично ніхто не знав, що в місцевої влади є якісь плани щодо гідроелектростанцій. Тому як люди можуть бути проти того, про що не знають? Особисто я переконаний: якби громадські активісти не підняли шум навколо міні-ГЕС, 25 січня детальний план розміщення міні-ГЕС був би затверджений на сесії міської ради. А мешканці міста дізнались би про будівництво тільки тоді, коли б воно розпочалося», – зазначив він. Після акції, 15 січня, активісти вирушили до приймальні міського голови із проханням вийти до них. І він вийшов, тільки не 15, а 17 січня. Саме тоді відбулася зустріч із представникам громадськості та активістами. Прийшло їх чимало, і кожен зі своїми запитаннями. На цій зустрічі Андрій Балога ініціював прийняття положення про повторні громадські слухання й запропонував усім активістам долучитися до його розробки. Він запевнив, що саме там їм зможуть відповісти компетентні в цьому питанні особи. «Усе залежатиме виключно від думки громади. Як мешканці Мукачева вирішать, таке й буде прийняте рішення: або надати дозвіл на будівництво, або ні. Наголошую: усе вирішуватиме виключно громада Мукачева», – зазначив міський голова. Опісля додав, що насамперед будівництво міні-ГЕС є економічно вигідним для міста, адже не треба буде витрачати кошти на розчистку русла, по-друге, створиться рекреаційна зона, по-третє, це сплата податків на територію Мукачева, а також очищення русла та набережної зони від сміття. Думка еколога Оксани Станкевич-Волосянчук «З тієї документації, яка оприлюднена, очевидно, що у власників ряду товариств з обмеженою відповідальністю із словом у назві «Гідроресурс» – ТОВ «Гідроресурс Ріка», ТОВ «Гідроресурс Тересва», ТОВ «Гідроресурс Латориця» – є один-єдиний типовий проект міні- та малої ГЕС, дуже схожий на той, який був реалізований на р. Ріка в с. Нижній Бистрий. Детальний план території земельної ділянки, яка мала бути відведена під будівництво однієї з двох МГЕС на р. Латориця в межах м. Мукачева, також був списаний з попередніх детальних планів територій під будівництво МГЕС на річках Ріка та Тересва. У деяких місцях «розробник» забув виправити зазначені р. Ріка та р. Тересва на р. Латориця та тип населеного пункту з села на місто. Подібних помилок у документації багато. Усе вище сказане вже навіює сумніви про те, що ТОВ «Гідроресурс Латориця» ґрунтовно підійшло до розробки передпроектної документації та що проект МГЕС розроблявся саме для р. Латориця в межах населеного пункту. Це перше, що повинно насторожувати мешканців міста Мукачева. Дивно, що це не викликало питань у керівництва міста. Фактично в центрі міста вже буде не річка з проточною водою, а водосховище з усіма його негативними наслідками: сильним замуленням дна; збільшенням органічних речовин у воді через втрату проточності та здатності річки до самоочищення, що призведе до інтенсивних гнилісних процесів з виділенням сірководню або метану; зі збільшенням мікроорганізмів у воді в десятки разів, зокрема кишкової палички, та концентрації важких металів у намулі в рази або десятки разів; у літню спеку ймовірне «цвітіння води» внаслідок розмноження одноклітинних водоростей, що також може викликати неприємний запах біля річки на набережних. Я не думаю, що таке водосховище можна буде використовувати з метою рекреації, особливо з огляду на те, що цілі гідроенергетики зазвичай не збігаються з цілями рекреації. Як показує практика інших МГЕС, побудованих на річках Закарпаття в наш час, у тих водосховища ніхто не купається. Вони огороджені, і там розставлені аншлаги «Купатися заборонено», «Ловля риби заборонена». Після греблі МГЕС у руслі води практично не буде, оскільки пропуск невеликого потоку забезпечуватиметься лише рибоходом, який, до речі, для Латориці в цьому місці є абсолютно неадекватним. Ступінчастий рибохід у тілі греблі пропонують зазвичай для пропуску лососевих видів риб. Однак на цьому відтинку р. Латориця немає ні форелі струмкової, ні харіуса європейського, ні лосося дунайського. Тому не зрозуміло, для кого пропонується рибохід саме такого типу. Проте в річці водиться інша риба, пропуск для міграції якої цією гідротехнічною спорудою не запропоновано. Отже, для популяцій риб, які живуть у Латориці на цьому відтинку річки, буде критичним не тільки перетворення річки на ставок, де кардинально зміняться гідрологічні, фізико-хімічні та гідробіологічні умови існування, а ще й сама гребля МГЕС. З дериваційного каналу після турбіни витікатиме вже не річкова за своїми характеристиками вода, а озерна, тому ерозійні процеси дна після греблі будуть інтенсифікуватися, що провокуватиме зниження ґрунтових вод у долині Латориці нижче Мукачева. Якщо населення тих сіл користується колодязями, то в них можливі проблеми зі зниженням рівнів води. Однак існують ще ризики паводків, льодоходу тощо. Відібравши в річки той гектар природної заплави, куди вода могла розлитися під час повені, знизивши тиск на дамби в центрі міста, проектанти нічого не запропонували взамін. Дамби, якими регулюється русло Латориці в центрі міста сьогодні, не розраховані на підпір води цілорічно, лише на період паводків. Як можливо буде управляти паводком, коли існуватиме підпір води та водосховище значної глибини, краще можуть розповісти фахівці-інженери водного господарства. Але я думаю, що каскад МГЕС у межах міста стане об’єктом значного ризику під час сходження сильних паводків». Ілона ВІЛЬНА За матеріалами: http://life.ko.net.ua/