Боротьба з наркотиками в Україні пріоритетніша, аніж знеболення невиліковних пацієнтів - ужгородський хірург-онколог

Про проблематику в згаданій сфері, паліативну допомогу, ситуацію в Україні загалом та на Закарпатті зокрема розповіли представники проекту "Розвиток дитячої паліативної допомоги в Україні" - правозахисник Ірина Лисничка, соціальний працівник Оксана Сіладі, а також медики, волонтери, представники духовенства, депутатського корпусу міст Ужгорода та Мукачева і батьки. За словами ужгородського хірурга-онколога Олександра Ігната, наразі ситуація щодо знеболення важкохворих пацієнтів на теренах Закарпатської області та в Україні загалом є плачевною. Адже, з його слів, в нашій державі, на жаль, боротьба з наркотиками є пріоритетнішою, ніж якісне та адекватне знеболення. Контроль з боку правоохоронних органів щодо окремих необхідних знеболюючих наркотичних препаратів створив таку ситуацію, що лікарі бояться мати з ними справу. Відтак, говорити про адекватне знеболення поки не приходиться.

"Якщо говорити про дітей, то вони і їх батьки фактично лишаються із цією проблемою сам на сам. Крім того, батьки, як правило, навіть не поінформовані про право на паліативну допомогу та не знають, куди звертатися. На рахунок знеболюючих препаратів, більший акцент надається в нашій області для дорослих. Діти ж, не забезпечені в нашій області навіть морфієм в ін’єкційній формі. Про сиропи чи якісь фентанілові пластирі взагалі не йдеться...Нажаль, до цього часу це питання не піднімалося", - зауважив Олександр Ігнат.

Водночас, як зазначила правозахисниця проекту Ірина Лисничка, згідно з відповідями на інформаційні запити, які отримали із місцевих медзакладів, навіть якщо і замовляють такі знеболюючі, а зокрема морфій, то в мізерних кількостях, або ж взагалі зазначають, що пацієнти морфіну не потребували. Також правозахисниця повідомила, що в Україні відсутнє чітке законодавство, яке визначає статус дітей, що потребують паліативної допомоги. Результат такої ситуації невтішний, адже чимало маленьких пацієнтів змушені жити з нестерпним болем, бо лікарі відмовляються надавати допомогу важкохворим дітям. Крім того, в області існує і проблема з хоспісами для невиліковних пацієнтів, а подібних закладів для дітей на Закарпатті не існує взагалі. Втім, в Ужгороді є нещодавно створена спеціальна мобільна група, до якої в будь-який час доби можуть звернутися важкохворі пацієнти. Також, як повідомила соцпрацівник Оксана Сіладі, осередки програми "Розвиток дитячої паліативної допомоги в Україні" працюють в Ужгороді (вул. Тихого 13Б) та в Мукачеві (вул. Миру 23/3). Звертатись сюди можуть потребуючі правової, соціальної допомоги, а також психологічної підтримки з усієї області. Слід також зазначити, що під час події було презентовано спеціально розроблену брошуру, з якою батькам буде легше захищати права дітей, що потребують паліативної допомоги. За підсумками прес-конференції було вирішено згуртуватися в робочу групу, яка містить в собі і медиків, і волонтерів та правозахисників, і духовенство та представників влади, щоб спробувати розв'язати проблеми у даній сфері на законодавчому рівні.                               Саша Клімова Нагадаємо, Мукачівців просять допомогти знайти родичів дитини