У Косині є родовища із значними запасами термальних вод

Про Косинські лікувальні термальні води знають далеко за межами України. Адже за хімічним  складом вода родовища хлоридна-натрієва з мінералізацією 8,5-9,5 г/дм в кубі. На третьому пленарному засіданні VІІ сесії Закарпатської  облради депутати ухвалили рішення «Про погодження звернення Державної служби геології та надр України щодо продажу на аукціоні спеціального дозволу на користування надрами з метою геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислової розробки, мінеральних (лікувальних) вод ділянки Косинського  родовища (свердловина № 28-Т), що розташована в Берегівському районі Закарпатської області». Обласні депутати рекомендували Держслужбі геології та надр України на ділянці косинського родовища  (свердловина № 28-Т), зокрема  розпочати на ділянках надр, на користування якими переможцю аукціону надано дозвіл, не пізніше ніж через рік від дати підписання договору купівлі-продажу спеціального дозволу; завершити будівельні роботи на ділянках надр, на користування  якими переможцю аукціону надано дозвіл, упродовж 3-х років  від дати підписання Договору. Управляння Економіки Берегівської  РДА спільно з колегами з ОДА повинні розробити кошторисну експертизу та встановити початкову (стартову) ціну свердловини, та оголосити умови та строки аукціону. До слова, ціна такої  свердловини з термальною водою за оцінкою фахівців – 2,5-3 мільйонів доларів США. Усього ж в Косині були пробурені свого часу шість свердловин. Свердловина - № 28-Т має глибину 827 метрів, інтервал залягання водоносного горизонту  - 720-820 метрів, температура води на гирлі свердловини 50 градусів С. Це родовище сформувалося у внутрішній частині крупної Косинської кальдери, що є елементом регіонального Берегівського склепінчасто-брилового підняття. Воно належить до зони спряжених розломів (лінійних, радіальних, кільцевих), головну роль серед яких відіграє регіональний Рафайлівський розлом та розташований в межах родовища так званий Західний розлом. В результаті пошуків термальних вод  на Берегівщині пробурені поодинокі свердловини в найбільш цікавих з геологічної точки зору місцях. Усього, за самим скромними підрахунками, за останні 50 років були пробурені понад  двох тисяч свердловин різного призначення. Але переважна їх частина була ліквідовано. На щастя залишилося їх кілька сотень.  Зважаючи на високу ціну бурильних робіт та розвідці таких свердловин, конструкція передбачала можливе їх використання  в експлуатаційних цілях. І це для нашого регіону дуже позитивний фактор. При умілому господарюванні  це може стати Кландайком для економічного розвитку Берегівщини.  Приведу лише декілька характеристик перспективних свердловин: №  3-Т (північна околиця села Яноші), пробурена в 1969 р. глибиною 1220,6 метрів, з інтервалу  470-670 метрів  з неї виведені на поверхню термальні води з температурою 39-41 градусів С, вода хлоридна- натрієва з мінералізацією 6,3-6,6 г/дм в кубі з азотно-метановим газовим складом; № 21-Т (с. Велика Бакта), підземні води з температурою 58-60 градусів С, експлуатаційні запаси розраховані в кількості 65 кубів на добу, за хімічним складом вода хлоридна-натрієва з мінералізацією 19,1 г/дм в кубі; № 4-Т (с. Боржава), пробурена в 1972 р. глибиною 1530 метрів, не зважаючи на таку глибину, водоносний горизонт розташований в інтервалі 450-650 метрів, на поверхню виведені води з температурою 36-38 градусів С, за хімічним складом вода хлоридна-натрієва з підвищеним вмістом сульфат-іону та кальцію. Валерій Разгулов    Джерело: Перший кабельний