Закарпаття під загрозою лиха: Іван Чубирко про гострі кути щодо проблеми туберкульозу та закриття профільних медзакладів

28.03.2020 10:07 104 0
Закарпаття під загрозою лиха: Іван Чубирко про гострі кути щодо проблеми туберкульозу та закриття профільних медзакладів
Рівень захворюваності на Закарпатті зріс, а захворюваність і кількість випадків вперше діагностованого туберкульозу в поєднанні із зафіксованими випадками рецедиву склала 863 за 2019 рік, при тому, що показник складає 68, 8 на 100 тисяч населення. Як і в попередні роки, в соціальній структурі продовжують переважати непрацюючі, пенсіонери, безхатьки. Наразі ж одна з основних проблем фтизіатрів – недофінансування. Такі дані раніше озвучили в обласному центрі легеневих хвороб. У 2019 за даними МОЗ в Україні кількість хворих, які перебували на обліку становила 31 221 чоловік.  Від усіх форм туберкульозу померло в минулому році 2,704 тис. людей, в т.ч.  7 дітей.  (в середньому від туберкульозу в день вмирало 7-8 хворих). Більше того, Україна залишається одним з лідерів в Європі по захворюваності на туберкульоз.  На тлі непідготовленого переходу до 2-го етапу медреформи і епідемії COVID-19, на стримування якої зараз будуть кинуті всі додаткові ресурси, проблеми з лікуванням і профілактикою цього захворювання неминуче загостряться До всього, з 1 квітня змінюється  і механізм фінансування медичних закладів. Як повідомляв «ПЕРШИЙ.com.ua» раніше, Закарпаттю загрожує епідемія туберкульозу (сюжет). Медики вже б’ють на сполох, адже можуть втратити контроль над хворобою. Річ у тім, що в 27 пакетів медпослуг, які фінансуватиме НСЗУ не включена боротьба з туберкульозом, а на центр легеневих хвороб цього року коштів передбачено значно менше, ніж торік. Також повідомлялося, що на 3акарпатті ліквідують єдиний протитуберкульозний санаторій (ФОТО) Зважаючи на очевидну проблему, що назріває в даній галузі медицини та невтішні перспективи, які відкриваються у звязку із вище наведеним, «ПЕРШИЙ.com.ua» звернувся по відповіді та роз’яснення до депутата обласної ради, голови Закарпатського осередку політсили «Опозиційна платформа – За життя» Івана Чубирко. Як зауважив Іван Чубирко, винними у ситуації, що склалася у даній галузі не лише на Закарпатті, а й в Україні загалом, є необдумані реформи, які дуже «боляче» відбилися на лікуванні і профілактиці туберкульозу. «Проблема туберкульозу вже наразі гостро стоїть не тільки на Закарпатті, а й по всій Україні. Всупереч звітів про успіхи медреформи на «первинці», рівень профілактики впав в рази. Кількість профоглядів для виявлення туберкульозу скоротилося.  Так, якщо в 2014 р було проведено 19,22 тис. оглядів населення з метою виявлення хворих на туберкульоз, то в 2019 р їх вже було 16,3 тис. (-2,93 тис. чол. або -15,28%).  Серед підлітків (15-17 років) число профоглядів знизилося на майже 14%, а сільське населення стали менше обстежувати на 20%. Найгірше, що попри таку гнітючу тенденцію, близько 20% випадків туберкульозу в Україні залишаються недовиявлені», - зауважив Іван Чубирко. Більше того, з його слів, навіть якщо в недалекому майбутньому «первинка» таки належно запрацює і почне інтенсивно виявляти туберкульоз серед населення, то відразу ж, з огляду на ліквідацію профільних медзакладів та недофінансування, виникне питання - де і як лікувати виявлених хворих. Втім, за словами Івана Чубирко, зважаючи на анонсоване продовження медреформи на вторинному та третинному рівнях медичної допомоги, на краще розраховувати наразі не доводиться. Скоріш за все, це лишень спровокує подальше погіршення в лікуванні туберкульозу та зростання захворюваності в Україні. «Річ у тім, що МОЗ неодноразово робило заяви, що лікування туберкульозу буде переведено на амбулаторні форми. Попри те, що світова практика, а зокрема система DOTS, передбачає лікування під безпосереднім контролем лікаря коротким курсом. Багато хто (але не всі), фахівці вважають, що практика лікування туберкульозу в стаціонарі, досить обтяжлива як для держави (80% витрат на утримання будівель і менш 15% на лікування), так і для пацієнта (лікування дуже тривале, а умови в диспансерах погані). Щоб ви розуміли, в Україні тривалість лікування, особливо мультирезистентних форм (специфічна форма туберкульозу, при якій є стійкість туберкульозної палички до ефективних протитуберкульозних препаратів, препаратів першого ряду, - ред.), може сягати 20 місяців. Відтак, можна з упевненістю сказати, що наразі для України такий підхід до лікування як мінімум передчасний, оскільки, руйнуючи мережу стаціонарів, натомість нічого не запропоновано», - пояснив Іван Іванович. До того ж, зазначив крайовий політик, з 1 квітня поточного року, якщо ситуація не зміниться, розвал фтизіатричної допомоги перетвориться на незворотний процес. Перетворення тублікарень і тубдиспансерів в комунальні неприбуткові підприємства і «бажання» фінансувати їх залежно від кількості пролікованих випадків, та ще й за вдвічі заниженими тарифами, призведе до того, що такі спеціалізовані медустанови в більшості своїй збанкрутують і закриються. Крім того, не варто забувати і про хронічну нестачу кадрів. «Біда в тому, що в Україні, нажаль, така важлива галузь як медицина фінансується за залишковим принципом! Бюджет на 2020 рік передбачає витрати на охорону здоров'я в 1,7 рази менше встановленого Законом (повинно бути не менше 5% ВВП). Але, вочевидь, владні реформатори не розуміють, що комерціалізація медицини або перекладання витрат на місцевий рівень - це не вихід.  У громад немає грошей для фінансування медицини якісного і сучасного рівня.  А у переважної більшості громадян -немає коштів, щоб оплачувати величезні медичні рахунки і купувати ліки, які, до того ж, ще й сильно подорожчали. На місцевому рівні, і на Закарпатті зокрема, на сьогоднішній день галузь не в змозі протистояти зростаючій загрозі епідемій, а тим паче, справлятися з викликами пандемій. Водночас, як результат такого підходу, і кадрова проблема в системі охорони здоров'я тільки загострюється, галузь втрачає фахівців. Тому й не дивно, що серед медиків, які працюють в протитуберкульозних медустановах і не тільки, згадайте лишень ситуацію із затвердженням опорних лікарень,  зростає острах залишитись без роботи. А це, як і на початку цього року, може знову призвести до масових протестів проти закриття тубдиспансерів і тублікарень», - каже Іван Іванович. Слід зауважити, що за даними МОЗ в 2019 році загальне число лікарів фтизіатрів становило 2 031 особа. Порівняно з 2014 роком їх чисельність впала на 11% (-246 осіб). У тому числі дитячих фтизіатрів стало менше на 14% (- 48 осіб, зменшення з 333 до 285 за період 2014-2019 рр..) Також, за офіційною інформацією Міністерства, станом на 2019 рік, у решти 17 спеціалізованих туберкульозних лікарнях (диспансерах) для дорослих укомплектованість фізичними особами штатних посад становить 67%. І це, незважаючи на те, що фтизіатри були віднесені до працівників з шкідливими умовами праці з відповідними надбавками (до 60%). У дитячих спеціалізованих тублікарнях укомплектованість штатних вакансій лікарями в 2019 році становила 51%. До слова, середня зарплата в охороні здоров'я в 2019 році становила 7 087 грн.  або 67,5% від середньої по економіці (10 497 грн.).  Як результат, маємо зниження доступності первинної медичної допомоги і спалах епідемій. «Як не сумно, та якщо поцікавитись ситуацією, то ви побачите й ще одну невтішну тенденцію - на сьогоднішній день більшість фтизіатрів - це люди перед-пенсійного або пенсійного віку, молодими кадрами спеціальність практично не поповнюється. Професія непрестижна і небезпечна (на 10 тисяч працівників протитуберкульозних медзакладів захворюваність медиків становить від 38,5 до 16,9 – ред.). Відтак, виникає небезпідставне занепокоєння, що з введенням договірних відносин з 1 квітня і ліквідацією гарантованої зарплати з медсубвенції, фтизіатрам може «не вистачити» на надбавки. А це лише посприяє процесу відтоку й без того недостатніх кадрів. До цього, у самий найближчий час, з введенням нових фінансових відносин при лікуванні туберкульозу складна ситуація, яка має місце наразі,  може перерости в критичну», - зазначає Іван Чубирко. Насамкінець Іван Іванович зазначив, що «Опозиційна платформа - За Життя» виступає проти руйнування державної системи охорони здоров'я в Україні. «Ми вважаємо, що держава повинна залишатися основним гарантом доступу до медичних послуг для всіх громадян на всій території країни, як це передбачено Конституцією.  Представники нашої політсили, повторюся, вимагали і вимагають збільшення фінансування медицини та внесення відповідних змін до бюджету.  Зокрема, на наше переконання, необхідно збільшити субвенції з державного бюджету на розвиток сільської медицини, підвищити зарплати медичним працівникам, розширити державне замовлення на підготовку фахівців. Неприпустимо, щоб під приводом «оптимізації бюджетних витрат» закривали медзаклади. Неприпустимо, щоб в результаті всіх цих «експериментів» і недореформ українське суспільство виявилося розділене на тих, хто може дозволити собі лікування, і тих, кому медичні послуги недоступні», - наголосив Іван Чубирко. Нагадуємо, Іван Чубирко розповів про проблеми в медичній галузі Закарпаття та шляхи їх вирішення Читайте також: Іван Чубирко про проблеми сміття та водоочисних на Закарпатті та шляхи їх вирішення
Будьте в курсі з “ПЕРШИЙ.com.ua”– підписуйтесь на наш канал в Telegram, а також сторінку в Instagram
 

Будьте вкурсі з ПЕРШИЙ.com.ua - приєднуйтесь до наших спільнот:

Коментарі - 0

Поки немає коментарів, будьте першим, залиште свій відгук!
Loading...