Закарпатець розмістив в мережі вірш про заробітчан у Празі

Прага - старий, чеський варош, Добре в нюй гуляти. Айбо наші люди йдут, Сюды заробляти. Дома ташку ти збирают, Банкы, солонина... Ще ти й бавку там поклала, Маленька дітина. Вна не знає, сегіняшна, Куди нянько пілит, Айбо видит, що кладут всі, Тай од себе ділит... Очи в тя, як у тумані, Річ ти однимає, Бо дому не скоро прийдеш,- Ото каждый знає. Сівись в бус, закрили двері, Руков ти махают, А на серци, дуже тяжко, Спазмы тя зжимают... На граници шмон наводят, У ташках гаруют, Мечут мнясо й солонину, Тебе вни не чуют. Прийшов на місто з пустов ташков, Копійкы рахуєш, До аванца дотягнути, Якось ты збируєш... Нуч пугнала, нуч пригнала Тебе на роботу, Ніколи ти розникати На Празьку красоту. Случайно ся сфотографуєш, На "Карловум мості", Будеш фоткы вказовати, Коли прийдут гості. Дому ся вернеш нароблений, Ще й дома робити... Ніколи нам на сюм світі, Для себе пожити... За матеріалами: https://goloskarpat.info