Великодня традиція на Закарпатті, яка є екологічним злочином

Останній передвеликодній день проходить в активних приготуваннях до свята. Майже усі жінки стоять на кухні та біля печі. Проте, окрім прибирання й приготування різних великодніх страв та випікання Паски на Закарпатті є ще й маса інших приготувань. Й одна з них шкодить екології. Мова йде про традицію спалювання шин. У багатьох закарпатців збереглася традиція, коли у суботу ввечері, напередодні Великодня,  хлопці збираються недалеко від церкви і палять шини, облиті бензином. Парубоцька ватага кожного села намагається зібрати до суботи якнайбільше шин. Такий звичай характерний не для всіх районів Закарпаття, але все-таки поширений в нашому краї, особливо в Мукачівському, Іршавському, Хустському та деяких інших районах. Традиція спалювання шин бентежить не лише екологів, а й священників, які перед святами закликають молодь не палити шини. На офіційному сайті Мукачівської дієзенції Римо-католицької церкви опубліковано звернення проти спалювання шин на Великдень. ДОРОГІ БРАТИ І СЕСТРИ В ХРИСТІ! Усі віруючі християни готуються до святкування найважливішого християнського свята Великодня. Це свято радості для всіх, адже воно являє нам радість з приводу перемоги Божого Сина над смертю. Кожен християнин духовно готується до світлого дня Христового Воскресіння. Крім духовного приготування до свята ми спостерігаємо багато народних звичаїв, пов’язаних із цією великою подією: люди готують спеціальні смачні страви, настільки бажані після стримання у дні Великого Посту; малюють мистецькі писанки і фарбують крашанки, відвідують могили своїх предків…. В Україні, у Великодній тиждень, прийнято поливати жінок: десь парфумами, а десь і водою; у недалекій від нас Чехії замість поливу − прийнято шмагати дівчат спеціальними плетеними прутиками з верби тощо. В сьогоднішньому зверненні хочемо привернути Вашу увагу на величезну екологічну проблему, пов’язану із спалюванням автомобільних шин у великодніх багаттях на Великдень. Наслідками цього застарілого звичаю є забруднення повітря, ґрунтів і води. Наголошуємо, що звичай спалювання шин на Великдень немає нічого спільного із традиціями “Великоднього багаття”, яке в давні часи запалювали в багатьох країнах Європи. До наших днів ця традиція збереглася в Німеччині, деяких районах Чехії, та України. У римо-католицькій літургії великодній вогонь запалюють у Страсну суботу, вночі, перед Пасхальною Літургією. Від вуглинок, що догоряють, запалюють великодню свічку, яку потім несуть у церкву, як символ нашого Господа Ісуса Христа та Його воскресіння, бо Він сказав: «Я є світло світу». Ми ж часто, особливо не замислюючись про наслідки, заради більшого ефекту Великоднє багаття палимо з автомобільних шин та пластмас! Відтак ми, і вся природа змушені дихати цим нездоровим зловонням, а на місці згаслого вогнища залишається пляма покаліченої землі, де нічого не зможе зрости… Де отут радість світлого свята Христового Воскресіння? Де тут очікування весни й розквіту нового життя? Готуючись до свята Пасхи ми маємо можливість покаятися і звільнитися від гріхів, серед яких важливе місце займають гріхи перед Божим Створінням − Природою. Екологічне покликання християн і навернення передбачає зміну способу мислення, стилю життя, звільнення від стереотипів минулого і появу нових цінностей у нашому житті. Оскільки Творець дарував нам Створіння – Природу у відповідальне і дбайливе використання, то ми повинні з уважністю ставитися до природної гармонії у нашому довкіллі і відповідно діяти. Той, хто любить свого ближнього і себе, той не буде палити у багаттях гумові шини, поліетиленові предмети й інші хімічні вироби і чинити зло проти Творіння!   В особливий спосіб звертаємось до душпастирів з проханням ознайомити вірних з текстом даного звернення, а також сприяти поширенню даної інформації про шкідливість спалювання шин та сміття загалом в межах своїх парафіяльних громад.   Владика МІЛАН Мукачівський єпископ, Голова комісії в справах екології Мукачівської греко-католицької єпархії   Єпископ Антал МАЙНЕК ординарій Мукачівської дієцезії, Голова комісії з екології та мігрантів Римсько-католицької Конференції єпископів України  Марія Кочмарь Джерело: Перший кабельний