Вчора на «Синевирі» відмічали Всесвітній день водно-болотних угідь

Береги річок, озер, морів завжди були колискою життя: тут живиться потомство ряду видів тварин, тут легко знайти їжу. Територія Закарпаття обплетена густою сіткою водних артерій, які забезпечують водою фауну та людей у достатній кількості. За підрахунками науковців, у нашій області протікає 9429 річок загальною довжиною понад 19800 км., з яких 152 річки з довжиною більше 10 км. Відомо на Закарпатті також 137 озер, найбільшим з яких є Синевир. Цей природний об’єкт національного парку «Синевир» визнано водно-болотним угіддям міжнародного значення і занесено до переліку т. зв. Рамсарських угідь. Даний статус визначається за рядом критерій. Наприклад, водно-болотне угіддя має бути звичайним або унікальним для відповідного регіону, мати особливу цінність для підтримки біологічного різноманіття, має відвідуватися водоплавними птахами; держава повинна взяти на себе обов’язки сприяти збереженню такого об’єкта. Важливість ролі водно-болотних угідь для біосфери Землі вчені довели давно. Це регуляція запасів прісних вод, підтримання відповідного рівня ґрунтових вод, фіксація вуглекислого газу атмосфери, уповільнення ерозії, підтримки біосферного різноманіття. Тож не дивно, що однією з перших конвенцій ООН, яка стосувалася охорони природи, була Конвенція про водно-болотні угіддя, підписана 2 лютого 1971 року в іранському місті Рамсарі. Україна приєдналася до цього документа у 1996 році і стала 113 державою, що увійшла до числа Договірних сторін. …Синевир – озеро, що, мов магнітом, приваблює до себе не лише природо-охоронців, але й численних туристів. Розмістившись на 989-метровій висоті над рівнем моря, цей природний об’єкт є найбільшим озером в Українських Карпатах, а навколишнє біорізноманіття – справжній скарб регіону. Більше читайте тут: https://drive.google.com/…/1Iwvtw6_m0vF6TZpmjiH3bSP6SR8J1xAB