«Слуг народу» поменшає: в Україні скоротять кількість депутатів і заборонять мажоритарку

07.02.2020 18:16 45 0
«Слуг народу» поменшає: в Україні скоротять кількість депутатів і заборонять мажоритарку

Хто не боїться за крісло?

«За» висловилося 236 народних обранців, «проти» – 40, утрималося – 86, не голосувало – 31. Позиція депутатів від Закарпаття різнилася у залежності від їхніх політичних кольорів: Віктор Балога – проти, Василь Петьовка, Роберт Горват, Іван Крулько, Валерій Лученко та Владислав Поляк – утрималися.  Об’єднує їх те, що всі вони (окрім Івана Крулька, який є членом «Батьківщини») обирались по мажоритарці і або лишились позафракційними, або приєдналися до невеликих депутатських груп. Можна припустити, що передусім їх не влаштовувало те, що законопроект закріплює на конституційному рівні вибори народних депутатів за пропорційною системою – без мажоритарної складової. А якщо її не стане, у деяких закарпатських «ветеранів» парламенту лишиться мало шансів пройти у Раду на наступних виборах. «Мажоритарна складова є найбільш корупційно небезпечною. Саме через факти масового підкупу виборців окремі кандидати часто ставали депутатами», – вказав під час обговорення законопроекту представник президента в Конституційному суді Федір Веніславський. Із закарпатців на підтримку проекту висловилися учасники фракції «Слуга народу» Андрій Жупанин, Михайло Лаба, Ігор Кривошеєв, Анатолій Костюх і член ОПЗЖ Нестор Шуфрич. Фактично, законопроект схвалено винятково за підтримки цих двох політсил та ще чотирьох позафракційних нардепів. Проект закону «Про внесення змін до статей 76 та 77 Конституції України (щодо зменшення конституційного складу Верховної Ради України та закріплення пропорційної виборчої системи)» був внесений Володимиром Зеленським. Президент позначив його як невідкладний 29 серпня 2019 року. Нині стаття 76 Конституції України закріплює склад парламенту у кількості 450 депутатів.  Проте до діючої Верховної Ради IX скликання було обрано 423 парламентарі – через фактичну неможливість проведення виборів у Криму та окремих районах Донецької і Луганської областей. За даними опитування соціологічної групи «Рейтинг», 92% українців підтримують скорочення кількості «слуг народу» до з 450 до 300. Це  близько до результатів всеукраїнського референдуму 2000 року, коли 89,9% респондентів висловилися за те, щоб у парламенті залишилося 300 нардепів. На той час Верховна Рада виявилась не готовою підтримати результати народного волевиявлення. Співголова фракції «Опозиційна платформа – За життя» Вадим Рабінович вважає, що можна було залишити і менше депутатів: «300 парламентаріїв – це теж багато, вистачить і 100 осіб! Адже більшій кількості народних депутатів у Раді робити нічого! 90% – це дармоїди, а реально працюють 25 осіб», – каже політик. Представники фракцій, які не підтримали законопроект у нинішній редакції, у ході обговорення вказували у першу чергу на те, що комітет з питань правової політики проігнорував застереження Конституційного суду, зокрема одне дуже важливе: вилучення з ч.1 ст.76 Конституції положення про обрання депутатів «на основі загального, рівного і прямого виборчого права шляхом таємного голосування». Це може надати можливість узаконити будь-які виборчі засади крім тих, які зараз прописані у Конституції. До того ж, потрібно буде внести зміни до деяких інших статей, у яких вказана кількість депутатів. Слід пам’ятати, що внесення змін до Конституції – процес тривалий, і ще буде час врахувати всі зауваги. Щоб законопроект №1017 став законом, Верховна Рада повинна ще раз проголосувати за нього на наступній сесії, а це буде не раніше вересня 2020 року. Тоді для його схвалення знадобиться конституційна більшість – 300 голосів. Утім, ніхто не рубатиме гілку, на якій сидить: у законопроекті вказано, що після набрання ним чинності весь існуючий склад Верховної Ради продовжить виконувати свої повноваження до наступних виборів народних депутатів. Багато, бо погані Розмови про те, що депутатів має бути менше, точаться дуже давно. До Верховної Ради УРСР свого часу обирали 650 депутатів. У 1989 році їх число зменшили до 450, і так залишилося до сьогодні. Відтоді населення України скоротилося з 51 млн до, за різними оцінками, 42-37 млн осіб. У 2015 році тодішній прем’єр Володимир Гройсман заявляв, що скорочення кількості депутатів парламенту може позитивно вплинути на якість його роботи. Гройсман пропонував скоротити парламент удвічі і долучити відповідне питання до порядку денного Конституційної комісії. За три роки до того подібну думку озвучувала ексдепутатка Ганна Герман. Питання, так би мовити, висіло у повітрі: народ втомився годувати таку кількість «слуг». Ресурс Cost.ua підрахував, що матеріальне забезпечення депутата складає від 100 до 150 тисяч гривень на місяць. Посадовий оклад звичайного нардепа становить десять прожиткових мінімумів – тобто, в теорії, на депутатську зарплату могли б, затягнувши паски, прожити 10 українців. Але іще є так звана друга зарплата, або «депутатські» (офіційно це зветься відшкодуванням витрат, пов'язаних з виконанням депутатських повноважень), фонд на помічників і консультантів, компенсація витрат на проїзд, оренду житла і телефонні розмови та добові під час закордонних відряджень. У підсумку набігає вказана вище кругла сума. Якщо брати до уваги мінімалку у розмірі 4723 грн, на те, що платять одному депутату, могли б утримувати від 21 до 31 його виборця. 14 тисяч звичайних людей можуть прожити на гроші, які одержують 450 депутатів. А якби рядові працівники прогулювали роботу так часто, як це роблять нардепи, їх би давно звільнили. Яка ж оптимальна кількість депутатів у Раді? Депутатка від «Слуги народу» Ольга Совгиря посилалась на наукові формули, за якими на теперішню кількість населення для України достатньо 300 – 350 парламентаріїв. Водночас був зачитаний висновок Венеціанської комісії про те, що «кількість членів парламенту не регулюється ніяк на рівні міжнародних стандартів і не передбачено ніякої загальноприйнятої формули співвідношення між кількістю мандатів і чисельністю населення». У двопалатних парламентах європейських країн депутатів навіть більше, ніж в Україні. У сусідній Польщі, де проживає близько 38 млн людей, в Сеймі і Сенаті є сукупно 560 парламентарів. У Чехії на 10 млн осіб – 281 депутат. У румунському парламенті 137 сенаторів і 334 депутати. В Італії засідають 945 парламентарів на 60 млн. жителів, хоча минулого року прийнято рішення урізати  число народних представників до 600. Німецький Бундестаґ має 709 членів, Бундесрат - 69. У Франції налічується 577 членів Національної Асамблеї i 348 – Сенату. У Великобританії 650 депутатів нараховується у Палаті громад, а ще 791 осіб засідають у Палаті лордів, такому собі клубі для аристократів, який громадяни не обирають. В однопалатній Національній Асамблеї Угорщини 199 депутатів на 9,6 млн мешканців. А у Сеймі Литви, де мешкає 2,7 млн людей, 141 депутат. Іноді вказують на те, що якщо парламентарів стане менше, громадянам нібито буде складніше достукатися до свого представника. Також висловлюють побоювання, що в результаті скорочення послуги одного нардепа обходитимуться дорожче. Поза тим, в Україні депутатів прийнято вважати не виразниками інтересів виборців, а радше тягарем, який варто полегшити. Раз вони захищають інтереси не громадян, а свої власні, більшість людей відчуває, що їх забагато. Водночас здається, що у роботі парламенту основним критерієм виступає не кількість, а якість. І саме через погану якість роботи наших нардепів і дійшло до скорочення їх чисельності. Якби діяльністю Верховної Ради всі були задоволені, ніхто не говорив би про те, що там забагато депутатів. На жаль, 300 нардепів не обов’язково працюватимуть краще, ніж 450. Але якщо вже самі парламентарі визнають свою працю неефективною (бо якби вона була ефективною, ні про яке скорочення б не йшлося) – вже сигнал, що вони готові щось змінювати. На звичайних підприємствах після ряду скорочень буває ліквідація, тому парламентаріям варто добре замислитися, куди приведе їхня діяльність. Властиво, треба не механічно скорочувати, а оптимізувати, тобто покращувати. «Optimus» у перекладі з латини значить «найкращий». У нас ці поняття чомусь часто плутають, причому в дотичності до абсолютно різних сфер. Для України оптимізація – це щось на кшталт ампутації враженої гангреною кінцівки. Що ж, пила врешті дісталася впритул до організму Верховної Ради.

Підготувала Христина Шепа,

 для «ПЕРШИЙ.com.ua»

Нагадуємо, Консул України в Молдові відсторонений від посади у з’язку з секс-скандалом Читайте також: Перестрілка у Мукачеві: нові подробиці про гучний інцидент зі зброєю (СЮЖЕТ)
Будьте в курсі з “ПЕРШИЙ.com.ua” – підписуйтесь на наш канал в Telegram, а також сторінку в Instagram
Будьте вкурсі з ПЕРШИЙ.com.ua - приєднуйтесь до наших спільнот:

Коментарі - 0

Поки немає коментарів, будьте першим, залиште свій відгук!
Loading...