Не вбивай собаку, яка тебе кусає: як вирішити проблему безпритульних тварин по-людськи

30.12.2019 12:37 2268 0
Не вбивай собаку, яка тебе кусає: як вирішити проблему безпритульних тварин по-людськи

Ось сталася смертельна ДТП, а ні поліцію, ні швидку ніхто не викликає. Жертва лежить на узбіччі траси, лапи напружено витягнуті вперед, шерсть іще лискуча – коротка, золотисто-руда. Очі заплющені. Вищир перлинно-білих зубів уже здається не злим, а якимось беззмістовним і безпорадним. Ось її родичка. Розпласталась у підворітні, схожа на мокру ганчірку, брудна, немовби усі мешканці під’їзду витирають об неї ноги. Проходиш – очей не підведе. Дивишся і запитуєш себе: жива чи мертва? Як виглядає, ні те, ні інше. Якась собака Шрьодінґера.

Закляті друзі

Люди приручили собак понад 30 тисяч років тому, кішок – близько 10 тисяч. Одні були ідеальними товаришами на полюванні та охоронцями від небезпек у суспільстві мисливців-збирачів, інші контролювали чисельність гризунів, не даючи їм знищити запаси збіжжя у коморах давніх хліборобів. Відтоді, як би не змінювався суспільний устрій і умови життя, люди, коти і собаки продовжували ділити спільну територію – і ділять донині. У будинках та  поза їх межами, на вулицях глухих сіл і найбільш урбанізованих мегаполісів. «Потрібно усвідомлювати, що бродячі тварини, – це вже частина екосистеми міста, – розповідає зоопсихолог і волонтерка Тетяна Кулікова. – Бездомні собаки вміють переходити шосе по пішохідному переходу і навіть розрізняють сигнали світлофора. Вони знають, де можна випросити їжу і як краще це зробити. Вони живуть у симбіозі зі світом людей, навчаються цього з народження від старших товаришів, які їх оточують, і набираючись досвіду самостійно». Якими б винахідливими не здавались брати наші менші, пам’ятаймо: бездомні помирають рано. Якщо домашній улюбленець, оточений теплом і турботою, може прожити 10 і більше років, для вуличного звіра 5 років – уже верхній рубіж. «Машини, механізми, реагенти, хімікати, інші агресивні тварини, жорстокі люди – ось далеко не повний список того, що може стати причиною смерті тварини у місті» – перелічує спеціалістка. До цього слід додати хвороби, від яких мешканців підворітні ніхто не лікуватиме, і такі вірні супутники бродячого способу життя, як голод і холод. Але якщо на вулиці так легко загинути, чому безпритульних чотирилапих з часом не меншає? 

інфорграфіка – УП. Життя

«Люди мають розуміти, що в тому, що навколо величезна кількість безхатьків, винні тільки ми. Якби працювали гуманні методи регулювання чисельності тварин, їх би просто не стало на вулицях, – вважає пані Кулікова. – Але ці методи працюють погано, тому що населення не хоче їх застосовувати. Простіше наплодити купу цуценят і кошенят і радіти, що тварина «живе повноцінним життям». А що вже буде з цими цуценятами і кошенятами, ніхто не цікавиться, головне – пошвидше збути з рук».

Людина кусає собаку

Можливо, хтось ще пригадує випадок, який стався в Ужгороді кілька років тому, коли чоловік просто посеред вулиці на очах у перехожих відрізав бездоглядному собаці голову і поклав її у прозорий пакет. Вбивця виправдовував свою поведінку тим, що пес нібито намагався його покусати. Навесні цього року мукачівські зоозахисники повідомляли про жахливі знахідки: ще одна собача голова і кошеня з відрубаними лапами. У травні місто над Латорицею облетіла чергова моторошна звістка: домашній пес відгриз чоловіку ногу. Хтось винуватив за агресію звіра, хтось – господаря, який міг утримувати його у неналежних умовах і, ймовірно, зловживав алкоголем. З року в рік надходять повідомлення про те, що собак труять, і страждають не тільки вуличні. Шоковані власники привозять вірних охоронців своїх обійсть до ветлікарень у стані важкої інтоксикації, і врятувати звірів не вдається. 

                                                                     фото – Закарпаття онлайн На жаль, іще є люди, які у ставленні до чотирилапих сусідів (і, швидше за все, до двоногих теж) керуються правилом: якщо тебе вкусили – кусай у відповідь. Можна і просто так, для профілактики, отруїти чи зарізати. У дискусіях часто звучить думка: всіх безпритульних тварин потрібно перестріляти. Стосовно відстрілу. В Україні закон «Про мисливське господарство та полювання» дозволяє мисливцям відстрілювати «хижих і шкідливих» тварин, до яких відносяться вовки, лисиці, ворони, а також бродячі коти і собаки, під час полювання на інші види, а за згодою контролюючих органів – навіть не в мисливський сезон та у заборонених для полювання місцях. Єгері, які охороняють мисливські угіддя, взагалі мають це за обов’язок. З ініціативи зоозахисників у Верховній Раді зареєстрували законопроект № 2232, у який передбачав вилучення цієї норми. Проект мали поставити на голосування 20 грудня 2019 року, але його зняли з розгляду – як стверджують активісти, під тиском мисливського лобі. Коти і собаки дійсно не є мисливськими тваринами, на відміну від лисиць і вовків. Правда, що вони можуть бути переносниками сказу, але боротися з усіма ймовірними (!) носіями, щоб зупинити вірус – однаково, що стріляти по горобцям зенітними ракетами. Навіщо, питається, винаходили щеплення? Так само масове вбивство не є оптимальним вирішенням і проблеми безпритульності свійських собак і кішок.

Зусилля волонтерів

У Мукачеві з 2013 року діє міське комунальне підприємство «Центр контролю за тваринами», яке очолюють Єрміла і Юрій Кость. Пан Юрій у інтерв’ю «UA:Закарпаття» розповів: першою стала боротися з жорстокою практикою, коли вуличних собак відловлювали і вбивали, його дружина Єрміла. У 2010 році жінка започаткувала благодійний фонд «Лакі». Після проведеної розвідувальної роботи, численних публікацій та виступів у мас-медіа волонтерам вдалося переконати міську владу, що можна вирішити проблему гуманним способом, обійшовшись без вбивств. Так за співпраці активістів і керівництва міста постало ММКП «Центр контролю за тваринами». З часу його заснування, за словами пана Костя, з міських вулиць було вилучено понад тисячу тварин. Притулок Центру є пунктом тимчасової перетримки. Тут підібраних чотирилапих соціалізують, за потреби лікують і потім підшукують для них сім’ї. 

©ММКП "Центр контролю за тваринами"/Facebook Але господарів знаходять не всім. У Центрі контролю за тваринами працюють за методом «відлов – стерилізація – повернення». Пояснюють: якщо вилучити з міста всіх тварин, на їхнє місце прийдуть звірі з лісів і лісопосадок, які могли контактувати з дикими родичами і заразитися сказом чи лептоспірозом. Міські тварини охороняють свою територію і не пускають на неї чужаків. «Як правило, тварини, яких ми повертаємо, мають опікунів, які їх годують, які за ними доглядають і так далі, –  пояснює Юрій Кость. – Якщо в мікрорайоні велика кількість тварин, скажімо, десять, ми забираємо всіх десять тварин, двох більш-менш соціальних повертаємо на місце вилову, а інших вісім ми прилаштовуємо». Чоловік запевняє, що потреба відловлювати тварин у Мукачеві виникає рідко, їх на вулиці не більше сотні і у Центрі знають, де всі вони знаходяться. Разом з тим, частина активістів переконана: повертати чотирилапих безхатьків у місця проживання не слід. А щоб на вулицях не було хвостатих волоцюг, варто розгорнути кампанію з поголовної кастрації тварин, які не беруть участь у племінному розведенні. Тетяна Кулікова ставить у приклад міжнародну практику: «На даний момент уже майже 30-річний досвід США з ранньої кастрації у притулках говорить сам за себе. Вже виросли два покоління тварин, яких кастрували у віці 2.5 – 4 місяці, і всі плюси і мінуси цього методу детально розписані у дослідженнях. Наприклад, для кішок мінусів узагалі не було знайдено. Саме тому весь розвинутий світ пішов цим шляхом і багато країн дійшли до того, що за тваринами у притулках вже шикуються черги, а на вулиці не зустрінеш бездомного котика чи собачку».

Ті, за кого ми відповідаємо

У притулках можуть допомогти тваринам, які вже опинилися на вулиці. Але відповідальність за домашніх улюбленців лежить винятково на їхніх власниках. Матерями і батьками безхатченків стають домашні Муськи, Жучки, Васі і Барбоси, чиїх господарів нітрохи не турбує те, що буде з потомством їхніх чотирилапих. Фахівці підкреслюють: найбільш вагомий фактор збільшення чисельності бездоглядних тварин – неконтрольоване розмноження. За таких умов знайти домівку вдається далеко не всім дитинчатам. 

В Україні вже висувалися законодавчі ініціативи, які пропонували зобов’язати власників проводити стерилізацію, вакцинацію, реєстрацію і чіпування своїх годованців, а також заборонити розведення кішок і собак поза кінологічними і фелінологічними клубами. Довкола них точилося чимало суперечок, а суми передбачених штрафів за невиконання цих вимог відверто нажахали багатьох господарів. Всі розуміли, що механічне натягування іноземного досвіду на вітчизняні реалії може завдати більше шкоди, ніж користі, надто у сільській місцевості, і у підсумку ці норми не набули чинності. Отже, вибір, стерилізувати свою Мурку чи позбавляти життя або викидати на вулицю потомство, яке вона може приносити до 3 разів на рік, залишається на розсуд хазяїна. Далеко не всім вистачає коштів, часу, нервів, рішучості і усвідомлення своєї відповідальності, щоб наважитись і віднести пухнастого друга на операцію. Безумовно, післяопераційний догляд за твариною – це додатковий клопіт і психоемоційний стрес як для неї, так і для людей, не кажучи вже про фінансові витрати. До прикладу, в Мукачеві стерилізація кішки (самки) у приватній клініці разом з супутніми товарами (медикаменти, засоби гігієни, спецкорми) витягне з гаманця господаря близько 2 тисяч гривень. Поза тим, це одноразова акція, а через десять днів, коли знімуть шви, тварина повернеться до звичного життя – і вже не приводитиме на світ нові покоління істот, яких вбиватимуть невдовзі після народження чи покидатимуть напризволяще біля смітника. Що гуманніше? У багатьох містах ветеринари і благодійні фонди беруть ситуацію у свої руки, проводячи акції з пільгової стерилізації собак і котів, як домашніх, так і безхатьків. Приміром, в Ужгороді така діяла три роки тому. Було б добре, якби вони стали регулярними. Проте самі власники тварин повинні усвідомлювати, для чого це необхідно. Оголошення щодо проведення такого заходу цьогоріч у Дніпрі хтось роздратовано прокоментував: «У стерилізованих бродячих собак зуби не випадають». 

Тетяна Кулікова ділиться секретом для тих, хто боїться потрапити у зуби: «Від невеликої зграї собак, навіть агресивної, вас може врятувати звичайний перцевий струменевий газовий балончик. Вони і промарковані відповідно: ”проти собак”». Між іншим, від агресивних людей також допомагає.

Христина Шепа

Нагадуємо, Авто було у розшуку: в Ужгороді затримано групу осіб з наркотиками (ФОТО) Будьте в курсі з “ПЕРШИЙ.com.ua” – підписуйтесь на наш канал в Telegram, а також сторінку в Instagram

Будьте вкурсі з ПЕРШИЙ.com.ua - приєднуйтесь до наших спільнот:

Коментарі - 0

Поки немає коментарів, будьте першим, залиште свій відгук!