На Закарпатті комунальний транспорт може замінити маршрутки

Українські урядовці і місцеві керівники дедалі частіше завляють про намір відмовитися від маршрутних таксі й замінити їх комунальним транспортом. Комерційні “маршрутки” заполонили великі й малі міста ще у 90-х, витіснивши інші види громадського транспорту, пише ВВС.Україна. Чи реальні плани уряду, коли зникне остання маршрутка та що буде потім – досліджувала ВВС Україна.

“Велика собача будка”

Про неї складають анекдоти та співають пісні. Лідер гурту “Скрябін” Кузьма якось написав: “Їде маршрутка, Як велика собача будка...” Українці дедалі частіше скаржаться на неналежну якість обслуговування з боку маршрутних таксі. Дедалі більше повідомлень в інтернеті та соцмережах з приводу порушення ПДР, нелегальних перевезень, грубої поведінки, а також відмови везти пільговиків. Великого розголосу у Львові набуло рішення перевізників запровадити у січні платний проїзд для пенсіонерів на всіх маршрутках. Через такі дії приватних перевізників почали з’являтись петиції з вимогою взагалі прибрати маршрутки з доріг – зокрема в Києві, Львові та Дніпрі. Вони набирають досить велику кількість голосів, тому місцева влада змушена їх розглядати. До того ж, курс на витіснення маршруток з українських доріг взяло й міністерство транспорту. Чи буде як в ЄС? Ми бачимо маршрутки, які не відповідають вимогам комфорту, безпеки, зручності та сервісу Володимир Омелян, міністр інфраструктури У лютому уряд ухвалив постанову про лібералізацію ринку автобусних перевезень в Україні. Цей документ, на думку міністра транспорту Володимира Омеляна, приведе до того, що таке явище, як “маршрутка”, відійде в минуле. “Ми зараз бачимо ці маршрутки, які абсолютно не відповідають жодним вимогам комфорту, безпеки, зручності та сервісу на українських автошляхах”, – розповів пан Омелян ВВС Україна. За його словами, цей ринок штучно зарегульований та розподілений в результаті “кулуарних домовленостей” між владою та перевізниками. За новими правилами, на маршрути мають виходити ті перевізники, які запропонують кращий, більш комфортний, безпечний та екологічний транспорт. У свою чергу, автомобільні перевізники кажуть, що плани влади не так просто втілити. Потрібно покращувати інфраструктуру в містах, що покращить графік руху транспорту Іван Велійко, член асоціації перевізників “Я вважаю, що маршруток в Україні немає. Оскільки, на мою думку, автобуси типу “Богдан” та “Еталон” – це автобуси малого класу”, – говорить в розмові з ВВС Україна член Всеукраїнської асоціації автомобільних перевізників Іван Велійко. За його словами, покращити графік руху транспорту – це хороша ідея. Але без підготовки інфраструктури міст це зробити складно. “В наших містах, наприклад, у місті Львові, забезпечити нормальний графік руху неможливо, тому що є затори, перекриття вулиць, ремонти”, – пояснює він і додає, що це не дає можливості автобусам рухатися за графіком. Тому, на думку пана Велійка, спершу варто подумати про розвиток інфраструктури в містах, де б громадський транспорт рухався по спеціальній смузі. “Життя змусить” Про повну відмову від маршруток вже сьогодні мова не йде. Та й через рік-два це теж не станеться, кажуть місцеві чиновники. “Просто скорочення маршруток без достойної альтернативи нічого не дасть хорошого. Жодне місто не в змозі замінити за день чи за рік 500 – 600 маршруток. Це неможливо”, – вважає одеський чиновник Олександр Ілько. У Львові достатньої кількості голосів набрала петиція про відмову від маршруток протягом двох років. Але ці терміни нереальні, каже влада. “Маю питання до авторів – скільки це буде коштувати, де взяти гроші, хай приведуть приклад хоч одного міста в світі, де за два роки поміняли повністю транспорту інфраструктуру в місті”, – каже заступник мера Сергій Бабак. За його словами, звичайно, джерелом купівлі нового сучасного громадського транспорту може бути підняття тарифів на проїзд. “Але треба враховувати платоспроможність населення. За рік-два це не робиться”, – додає він. У Києві оптимістично заявляють про п’ять років. А в профільному міністерстві навіть називають трирічний термін. За словами Володимира Омеляна, ринок до цього готовий, хоча проблем не уникнути. “Здається незвичним, що основні гравці мають відмовитись від корупційних домовленостей з владою, і просто конкурувати між собою”, – прогнозує міністр. Проте, за його словами, процес вже запущений і шляху назад немає. “Життя змусить їх це зробити”, – каже міністр Омелян у відповідь на питання про спротив у цьому процесі. У свою чергу у Всеукраїнській асоціації автомобільних перевізників застерігають, що така лібералізація може призвести до хаосу. “Ми сьогодні хочемо застосувати модель, яка працює в Європі, в Польщі та інших країнах – тобто вільний ринок. Ми ще не доросли до вільного ринку», – вважає член асоціації Іван Велійко. Зокрема, за його словами, міжобласні маршрути після запровадження нових правил не матимуть жодних соціальних зобов’язань, а будуть працювати тільки на дохідних і рентабельних маршрутах. До того ж, каже він, не самодостатні поки що і місцеві громади, які мали регулювати питання транспорту, як це відбувається у Польщі. Що буде після? У місцевих жителів є острах, що маршрутки ліквідують, а альтернативи їм не буде. У Дніпрі нещодавно навіть сталася паніка після рішення місцевої влади про ліквідацію 33 маршрутів. Дніпряни заявили про готовність до активних дій – від збору підписів і до виходу на мітинги. Місцева влада визнала, що недостатньо пояснила ситуацію населенню, що і викликало паніку. “Треба було вийти до територіальної громади, провести слухання, пояснити, людям та повідомити, що мова йде не про ліквідацію, а про оптимізацію цих маршрутів”, – визнає мер Борис Філатов. За його словами, таке рішення пов’язано з необхідністю витіснити нелегальних перевізників, які часто дублювали напрямки руху. У владі пояснюють, що у жодному разі мова не йде про ліквідацію всіх маршруток. Цей процес буде йти поступово шляхом введення зручного та безпечного громадського транспорту. А ще – значно місткішого, кажуть посадовці. Наприклад, сучасні автобуси та тролейбуси можуть перевозити понад 100 людей, а маршрутка – не більше 30 пасажирів. Проте з купівлею такого транспорту непросто, оскільки для цього потрібні великі кошти. Місцеві бюджети з цим можуть не впоратися і чекають на допомогу кредити від міжнародних банків.