На ужгородській вулиці Корзо мало не сталася жахлива трагедія (фото)

Ця «абецешка» зазвичай дуже популярна серед учнів Лінгвістичної гімназії. Щоразу на перерві сюди прибігають юрби школярів, щоб швиденько купити печиво, булочки  та інші солодощі. Очевидці стверджують, що на момент падіння в магазині саме перебували юні покупці. Таким чином від страшної трагедії нас відділило буквально декілька секунд. Ба більше — згори залишився висіти і загрозливо погойдуватися не менший, а може й ще більший кусень бетону… Проблема негайних ремонтів історичних, але аварійних фасадів в центрі міста виникла  доволі давно. В квітні 2016 року сталася майже подібна НП – над входом до ресторану «Кактус» обвалилася волюта кронштейна балкону. Теж чимала і важка. Потім поруч, з будинку №17  на маркізу кафе також впав шмат штукатурки з карнізу. Здавалося б, керівництву міста є над чим замислитися і негайно вжити заходів. Але як бачимо тепер – цього не сталося. Чому? Гадаю, причина банальна – справа  в грошах. В Ужгороді активно (і доволі якісно) відремонтували фасади історичних будівель на площі Петефі. Ніби були плани і на вул. Корзо. Може черга не дійшла? Як відповіли дещо згодом на це питання заступник міського голови Василь Гомонай, директор департаменту міського господарства Володимир Бабидорич, начальник управління капітального будівництва Адам Юрко – майже всі ці будинки приватизовані, а відтак відповідальність за своєчасний ремонт фасадів несуть їхні співвласники і мешканці. З юридичної точки зору це так. Та й з суто господарської, мабуть, теж. Але ж в даному випадку мова йде не про гроші чи красу архітектури, а про найцінніше – життя людей, а особливо – дітей. Хай там як, але попередити трагедію, унебезпечити городян – прямий обов’язок мерії. Навіть якщо мешканці квартир не в змозі оплатити ремонт. Адже ж в історичному   центрі просто ремонт не припустимий – старі будинки, що формують архітектурне обличчя Ужгорода, вимагають делікатної реставрації. Можливості і досвід якісного ремонту є – знову згадаємо пл. Петефі і палац Фріда зокрема. Будинки на Корзо нічим не гірші. Агов, очільники міста і комунальних служб!  Зробіть щось негайно! На Корзо ще чимало порепаних карнизів над магазинчиками і кафе. До цього часу нам таланило, але чи все так буде? Можна вважати, що зараз пролунав третій дзвоник. Що далі? Окремо варто наголосити на відвертій неготовності оперативно реагувати на подібні випадки. Хвилин за 10-15 після пригоди на Корзо прибули представники муніципальної міліції. Троє хлопців в чорному однострої. І… почали уважно роздивлятися – а що там зверху? Чи багато ще може обвалитися?   На фото вище  саме цей момент. Бачите лавицю, що хоч якось огородила місце падіння? Її перетягнули туди очевидці, щоб інші люди не потрапили в зону небезпеки. Там же стоїть драбина-«стрем’янка». Її також приніс персонал одного з магазинів. А от у муніципалів не знайшлося навіть стрічки, щоб означити небезпеку і зупинити людей, які намагалися зайти в магазин за звичкою, не дивлячись  вгору. Врешті-решт плівку, а вірніше рулон скотчу, придбав навпроти, в «Школярику» звичайний перехожий-очевидець, ужгородець Дмитро. «Як не допомогти рідному місту?» – пожартував він. Чим справа закінчилася?  Врешті-решт аварійний шматок якось відбили повністю. Ще постукали по парі інших підозрілих місць на цьому фасаді. Можна багато розмірковувати про нюанси володіння майном, про дольову участь, відповідальність співвласників тощо, але що це все в порівнянні з життям і здоров’ям однієї ужгородської дитини? Гадаю, негайні рішення  мерії варто примати з врахуванням саме цього. А поки що ужгородцям варто частіше і уважніше дивитися вгору, гуляючи по старим вулицям. Костянтин Черкай, korzonews.info