Лагуна тисячі мумій: у Перу вивчають мавзолей інків (ФОТО)

Лагуна Кондорів - одна з найважливіших пам'яток цивілізації інків, однак, ця віддалена місцевість у високогірному районі Анд і досі залишається маловивченою Розташована у північній провінції Перу Чачапоя,  Лагуна є однією з найважливіших в країні пам'яток культури інків. 1997 року в стрімкій скелі на березі озера археологи виявили мавзолей із сотнями мумій. Тепер вони зберігаються в музеї Леймебамба, розташованому неподалік.  Але, як припускають вчені, околишні джунглі можуть приховувати ще близько 17 поховань із тисячами інших мумій. Про них і досі мало що відомо, адже археологічні дослідження в цьому регіоні надзвичайно ускладнені. Важко повірити, але щороку лише півтори сотні людей дістаються цих місць. Втім, будівництво першої канатної дороги в Перу до сусідньої археологічної пам'ятки Куелап змінить ситуацію. Фортеця куелап, відома як "північний Мачу-Пікчу", розташована всього за 80 км від Лагуни Кондорів. Вона була релігійним та політичним центром цивілізації чачапоя, яку підкорили інки. За словами біоантрополога д-ра Соні Гільєн, яка є провідним експертом з мумій у Перу, розкопки в Лагуні Кондорів стали однією з найважливіших пам'яток культури інків у Південній Америці. Річ у тім, що це - одне з лише двох відомих великих поховань інків, яке не знищили іспанські конкістадори.

Знахідка була просто дивом, - зазначила Гільєн, дослідниця культури інків Ці мумії мають велике наукове значення - завдяки їм вчені вперше дізналися, як інки готували до загробного життя своїх правителів. Вони обробляли спеціальним чином шкіру, щоби вона збереглася, і витягували внутрішні органи через анус, - пояснює дослідниця.

Потім муміфіковані тіла загортали в тканину і оточували різними предметами побуту та дарунками, як-от горщики, пір'я, плетені кошики і кіпу (мотузки з вузликами, за допомогою яких інкі записували історії та вели різноманітний облік). Вона пояснила, що мумії Лагуни Кондорів, вочевидь, обіймали високі посади в суспільстві інків. Про це свідчить складний процес поховання та відсутність слідів важкої праці на кістках. До того ж однією з причин, чому інки муміфікувала свою еліту, був зв'язок із громадою, який померлі правителі мали підтримувати й після своєї смерті.

Інки вшановували своїх померлих правителів, тому що вони й після смерті відігравали важливу роль у житті громади, - пояснює Гільєн.

Мумія брала участь у зібраннях, мала свою власність і ухвалювала рішення.

Гільєн показує  ряди мумій, що вишукалися вздовж стін музею. На одних збереглося похоронне вбрання, інші лежать згорнувшись у позі плода, у деяких з них проступають кістки.

Кожна мумія розповідає свою історію. Цей хлопець, приміром, помер, коли йому було 17 або 18 років, вік встановлюють за зубами, - пояснює дослідниця, вказуючи на одне з тіл. Він полював на птахів, оскільки тіло загорнуте в сітки". Пташине пір'я високо цінувалося в суспільстві інків, а ловець птахів був престижною професією.

Дивно, що таке гарне місце, де понад п'ять століть процвітали розвинуті цивілізації, після спустошення іспанськими загарбниками залишилося похованим в джунглях. І цілих півтисячоліття про нього не було жодної згадки. Нагадаємо, Закарпаття у далекому 1924 році: унікальну кінохроніку показали в мережі (ВІДЕО) Читайте також:Як єднали долі: справжнє гуцульське весілля тривало тиждень (ФОТО, ВІДЕО) ВВС Travel