Іван Чубирко висловлює щирі співчуття з приводу смерті Ольги Прокоп

03.09.2020 14:44 978 0
Іван Чубирко висловлює щирі співчуття з приводу смерті Ольги Прокоп

Відійшла у вічність талановита закарпатська співачка, яка відкрила світові багатство русинської пісні. Сьогодні, 3 вересня 2020 року, Ольги Прокоп не стало. Вона не дожила кількох днів до свого 80-ліття. Свої співчуття родині та всім шанувальникам співачки виражає Іван Чубирко.

Її називали «найспівочішою постаттю Срібної землі». Ольга Прокоп очолювала самодіяльний художній колектив «Чинадійка» і дитячий ансамбль «Бабчина співаночка», який виступав на концертах народної пісні в Угорщині, Словаччині, Румунії та інших країнах, створила вокальний русинський ансамбль «Забавка» і тріо «Червена ружа».  Передати дітям любов до рідних пісень, до народного мелосу рідного краю, записати стародавні русинські пісні, щоб не забулися і продовжували звучати для майбутніх поколінь – справа, якій Ольга Кирилівна віддала все своє життя. Від народження до смерті, від дитячої безпосередності сприйняття світу до трагедії людського життя – вся палітра переживань відбита у автентичних піснях і баладах, що їх виконувала талановита русинська співачка Ольга Прокоп, якій випало щастя представляти Закарпаття і Україну на багатьох престижних європейських сценах. Майбутня мисткиня народилася 6 вересня 1940 року в селі Крива на Хустщині.
«Співанка для мене – ото моє життя, – розповідала Ольга Кирилівна у одному з інтерв’ю. – Іще змалку нянько і мамка співали діточкам колискові, нянько прекрасно грав на скрипці, учив нас стародавні співанки».
Напевно, безмежна любов до рідного краю, стільки разів оспіваного у піснях, зародилась у ній вже тоді – адже вона виростає з любові до своєї родини, до затишку рідного дому і тих до щему близьких краєвидів, які оточують нас із дитинства. На сцену юна Ольга вийшла у 16 років. Красу її голосу та артистичний хист одразу помітили і відзначили. Дівчина вступила до Хустського культосвітнього училища, здобувши кваліфікацію клубного працівника. Ольга наполегливо опановувала тонкощі музичного мистецтва, композиції, сценічної майстерності. З часом у народної співачки з’являлося все більше прихильників, додавалося відзнак і подяк. Вона виступала у Франції, Канаді, Польщі, Угорщині,  Чехословаччині, Болгарії,  Румунії, Прибалтиці, Росії. Та як далеко вона б не опинилася від Батьківщини, завжди несла незнайомій аудиторії мелодії, народжені у закарпатських горах і долинах. Пісні, які виконувала пані Ольга та її фольклорні колективи, були записані по всьому Закарпаттю – від Ужка до Ясіня. Розширювати репертуар допомагали ентузіасти-краєзнавці, які надзвичайно цінували творчість закарпатської народної прими. Виступи Ольги Прокоп на фестивалях, у клубах, санаторіях, будинках відпочинку зустрічали вельми тепло, її номери «запалювали» публіку. Розповідають, що у захваті була навіть міська молодь, яка ніколи в житті не чула русинських співанок. Пісні Ольги Прокоп записували на платівки, виступи запускали на телебаченні й радіо. «На поточку’м прала», «Іванку, Іванку», «Ой, за горов, ой за ділом», «Верховино, світку ти наш», «Не рубай ліщину», – її голос усе ще лунає. У цифрову епоху спів – безсмертний. Проте артистка зафіксувала закарпатську пісенну спадщину не лише на аудіозаписах. Її збірник фольклорних пісень «Летіла би’м на край світа…», що його випустило видавництво «Карпати» 2007 р., розлетівся, без перебільшення, по цілому світі. А до видання «Ластівочко, десь била?», яке вийшло друком у 2015 р., увійшли пісні і балади як зі сценічного доробку авторки, так і з репертуарів  фольклорних ансамблів, якими вона керувала. Особисте життя цієї жінки не мало нічого спільного з так званою «зірковістю». Вона виховала двох синів, а її чоловік трагічно загинув на заробітках. «Я частиною свого серця завжди із тими людьми, які вилетіли із власних домівок у пошуках грошей і кращої долі. Те, що переживають їхні рідні, мені відомо не з чуток», – казала співачка. У 2016 році Ольгу Кирилівну Прокоп удостоїли звання Заслуженого працівника культури України. І хоча її не стало, народні співанки, які супроводжували її ціле життя, розлетілись, мов ластівки, аби з ними раділи і журились нові покоління закарпатців. Будьте в курсі з “ПЕРШИЙ.com.ua”– підписуйтесь на наш канал в Telegram, а також сторінку в Instagram

Будьте вкурсі з ПЕРШИЙ.com.ua - приєднуйтесь до наших спільнот:

Коментарі - 0

Поки немає коментарів, будьте першим, залиште свій відгук!
Loading...