"Гірше, ніж у в'язниці". Як українці стають рабами в Польщі (ВІДЕО)

З новою міграційною хвилею все більше українських заробітчан потрапляють до Європи в кабальні умови, які важко уявити в XXI столітті. Найчастіше неприємності з ними трапляються в сусідній Польщі, найпопулярнішій серед наших трудяг країні через великий вибір вакансій від чорноробів до айтішників. Сотні тисяч українців їдуть до поляків, спокусившись зарплатою в три-п'ять разів вище, ніж на батьківщині. Але на ділі все складається вдало далеко не у всіх. У деяких життя перетворюється в пекло через рабську працю і постійний страх бути покараним. https://www.youtube.com/watch?time_continue=2&v=LuXBju7zmyI Забирають паспорти Багатьом або не доплачують, або взагалі тримають у чорному тілі і змушують орати за миску супу і нічліг в кімнатах по 20 осіб в кімнаті або в під зав'язку забитих хостелах. Перед цим відбирають паспорти під виглядом "оформлення" і загрожують депортацією через напівлегальну роботу. За статистикою, з проблемами при працевлаштуванні в Польщі зіткнулися 60% українських заробітчан. Часто аферистами виявляються українці, які колись самі були заробітчанами, але нерідко наших роботяг обманюють польські підприємці. За словами Дмитра Горбаня, першого секретаря з консульських питань посольства України в Польщі, останнім часом збільшилася кількість звернень українців в зв'язку з порушенням їх прав недобросовісними роботодавцями, в основному через невиплати зарплат. "Звертаються і ті, у кого роботодавці забрали паспорти. Це по суті злочин в сфері торгівлі людьми", - каже Горбань. Експерти визнають: заробітчан все частіше "кидають" ще на етапі пошуку роботи і вже на місці. "Багато хто працює нелегально, їх обдурити найпростіше", - говорить співголова профспілки українців у Польщі Петро Островський. Після введення безвіза в Польщу можна в'їхати по біометричному паспорту без дозволу на працевлаштування і знайти роботу вже на місці. Але це не позбавляє від необхідності отримувати все той же дозвіл. Ошуканим українцям в посольстві радять, по-перше, оформляти трудовий договір, а якщо щось пішло не так, скаржитися в територіальну інспекцію праці. Якщо не було трудового договору, радять звертатися до суду. Але потрібні хоч якісь документи на кшталт паперу від роботодавця з кількістю робочих годин. "Тут така мафія, що нічого не доведете" Бувалі не вірять в ефективність скарг. "Тут така мафія і проплачені в поліції свої люди, що ні чорта ви не доведете. Жодна організація в Польщі вам не допоможе. Вони всі вимагають масу паперів і доказів. А які? Якщо 90% рабів орють "на чорно", ще, буває, в кінці і самі гроші винні - нібито за штрафи ", - ділиться зі" Страной "львів'янин Богдан Ляшенко, який нещодавно повернувся із заробітків у Польщі. "Польська поліція у цих справах не працюватиме, і українське консульство теж. Аналогічна ситуація по Чехії і Румунії. Українські заробітчани надані самі собі", - переконаний інший заробітчанин Віталій Махинько. У бесіді зі "Страной" багато працівників розповідають, що зіткнулися за кордоном з обманом при розрахунку, або з рабськими умовами праці. "Я влаштувався на фабрику під Варшавою фасувати ковбасу. Мало того, що довелося тягати мішки по 50 кг, гарувати по 18 годин на добу, так ще й з грошима надули. - розповідає франківчанин Олег Луцишин. - Господар обіцяв платити по 8 злотих (52 грн) на годину, на місяць виходило на наші гроші близько 9-10 тис. грн. Жити повинен був за рахунок фірми в гуртожитку і їсти в їх їдальні безкоштовно. Спочатку зарплату затримали, а через два місяці виплатили тільки третину обіцяної. Пояснили, що зняли за житло та їжу. Виявилося, що за такою схемою кидають багатьох заробітчан, тим більше що там текучка. Ще одна схема - обіцяють повну зайнятість, і за фактом працюєш три дні на тиждень, так що за місяць виходить менше грошей ". Інший заробітчанин, Іван Вархоляк з Тернополя, розповів, що йому не доплатили 800 злотих (6 тисяч грн) за півроку роботи. "Піднімали на роботу стусанами і били" Польські видання в цьому році розповідали не одну історію про "українських рабів". "Їм іноді погано платять, вони працюють протягом багатьох годин без додаткової оплати, їх розміщують в умовах, що суперечать відчуттю доброчесності та людської гідності. Вони працюють без договору, без страхування. У них забирають закордонні паспорти і шляхом різних фінансових покарань не доплачують", - написав "Dzienniku Gazecie Prawnej" Навесні цього року на польському телеканалі TVN 24 показали сюжет про трудовий табор для українців. Репортер програми "Superwizjer" опублікував відео, на якому одна з українок розповіла про те, як потрапила в справжнє рабство. Жінка на ім'я Оксана мала працювати на підприємстві з виробництва продуктів харчування, де їй обіцяли 1 тис. доларів на місяць. Але вона не побачила не тільки обіцяних грошей, все виявилося набагато гірше, ніж вона могла собі уявити. У жінки відразу ж все відібрали: "Залишили тільки мій одяг. Телефон забрали, щоб нікому не дзвонила. Працювати довелося" нон-стоп ". Залишалося сподіватися, що якщо буду слухняна, то, може бути, мені щось заплатять", - згадувала Оксана в інтерв'ю TVN 24. Жінки, які працювали на підприємстві, за її словами, виглядали так, як в Україні ті, хто повертається з війни. "У їхніх очах був страх, такі як машини, як зомбі", - розповідає вона. На роботу Оксану піднімали стусанами: "О четвертій ранку мене розбудив пан ногою в спину зі словами:" Вставай, чи не прикидайся ". Копнув, як тварину, а не людину". А коли стала обурюватися, пару разів ударив по спині. Годували теж як звірів - покидьків. Погрожували вирізати сім'ю за втечу Оксані вдалося втекти від "рабовласників", але пізніше вона зіткнулася з погрозами. "Заходжу на" Фейсбук "і бачу повідомлення від людини, яка знайшла мені роботу. Мовляв, якщо я піду в поліцію, то він виріже мою сім'ю", - з жахом зізнається жінка. На момент підготовки репортажу Оксана проходила процедуру включення її в програму захисту жертв торгівлі людьми. Журналісти поки не змогли знайти місце, в якому її утримували. На момент її втечі на цьому підприємстві знаходилося близько півсотні жінок з України. У вересні минулого року інтернет-видання fakt24.pl опублікувало матеріал під назвою "Драма українців у Варшаві. Поляк зробив з них рабів", в якому розповіло про табір, де використовувалася рабська праця українців. Сімейна пара зі Львова, Олег і Світлана, кажуть про жахи табору: "В кімнаті, де ми жили, не можна було нормально пройти між напханих ліжок. У деяких кімнатах жило по 16 осіб. Люди спали навіть в коридорі. Скрізь кишіло блохами і клопами, а єдиний душ був у підвалі. Там теж жили люди, спали на матрацах. Вони говорили, що їм не платять по 4-5 місяців, багато працівників ніколи не дочекалися своїх виплат. у людей забирали паспорти ". За вирахуванням вартості проживання люди отримували близько 950 злотих на місяць (близько 7200 гривень). Деяким затримував зарплату за пару місяців. "Господар, пан Мірек, кричав на нас, називав українським бидлом, люди його дуже боялися і закривалися в своїх кімнатах. Коли захворіла одна з жінок, він змушував її працювати. У неї була температура 40 градусів", - розповіла польським журналістам заробітчанка Ірина. Сам підприємець, з яким зв'язалися репортери, заперечував знущання, і сам звинуватив українців в спробі його залякати і в здирництві грошей. У поліції не можуть почати розслідування без показань потерпілих. "Більшість працює "в чорну , тому уникають поліції, - каже Ірина.- Вони воліють краще втратити заробіток за кілька місяців, ніж отримати в паспорт штамп про заборону на в'їзд до Польщі (від 6 місяців до 5 років)". "Там було гірше, ніж в тюрмах" Інтернет-видання strajk.eu повідомило, що в квітні цього року прикордонна служба знайшла ще один трудовий табір недалеко від міста Нове-Място-Любавське, в якому українці жили і працювали в рабських умовах. Прикордонники кілька тижнів спостерігали за допомогою безпілотників за двома підприємствами з переробки харчових продуктів. Їх підозру викликало те, що працівники не покидали територію цих підприємств. "На місці ми побачили безліч маленьких кімнат, кожна - близько восьми квадратних метрів. У них знаходилося по парі двоярусних ліжок, щоб в кожній могли спати по чотири людини. Там було гірше, ніж в тюрмах", - повідомила прес-секретар Вармінсько-Мазурського відділу прикордонної служби Мирослава Олександрович. У таборі виявилося близько 50 українських заробітчан. "У 35 осіб не було ні свідчень легальності їх роботи, ні трудових договорів", - сказала Олександрович. Схожі історії відбуваються з нашими заробітчанами в Прибалтиці. Литовський портал 15min.lt провів журналістське розслідування про місцеву тенету работоргівців. Злочинці обманом заманювали українців в Литву, пропонуючи високі зарплати. "Заробітчан" привозили, працевлаштовували, але все зароблене забирали, залишаючи українців голодувати і своїми силами добиратися на батьківщину. "Литовці їдуть в Західну Європу, а нас тут тримають рабами", - розповів журналістам зварювальник Олег Тома з Кривого Рогу. Він чотири місяці пропрацював у Клайпеді на  заводі всього за 20 євро на тиждень. За матеріалами: https://strana.ua