100 років тому Ужгород, Мукачево, Берегово, Хуст мали свої гроші і це ще не все

Зізнайтеся, правда є у вас затишний куточок, де ви збираєте… щось. Кожен своє, хоч трошки. А хтось довго і багато. Таких називають колекціонерами. І збирають вони бог зна що – чипси, пупковий пух, використані жуйки, таблички «не турбувати», шматки асфальту, хвости русалок… Ні, такого екстрему в Ужгороді нема. А що є? Ужгородський клуб колекціонерів об’єднує майже 50 збирачів різноманітних речей. Один з них, колишній заступник мера Володимир Бобков останнім часом разом з колегами успішно виводить клуб із затишку вузького кола на світло публічного життя. Цього разу виставка його досягнень розгорнулася в атріумі «народної ради». Значки, монети, листівки, гроші – все із своїми сюрпризами. Мені здавалося, що я бачив всі ужгородські світлини минулого століття. Тут знайшов невідомі. Член клубу Олександр Волошин готує до друку другий том успішного альбому «Ужгород у старовинних листівках». Обіцяє здивувати. Малий Уж Та здивування наступає вже відразу, коли бачиш в експозиції незвичні гроші. Революція 1919-го року призвела до створення на території краю рад, грошовий обіг на території яких зазнав змін. Платіжним засобом залишалися Австро-Угорські банкноти, але за браком грошової маси Ужгород, Мукачево та Хуст випускали свої, муніципальні гроші. Підприємство «Угочанські електрарні» запровадило приватні гроші – філери та крони. Захоплювали і представлені на виставці значки, від популярного колись сокольського руху до комсомолу. Блищали монети священної Римської імперії, часів Габсбургів, Марії Терезії, Франца Йосифа. Почуєте про запрошення клубу – обов’язково скористайтеся. Узнаєте щось невідоме і дивовижне. Колекціонери живуть новим часом. Раніше купувати експонати для колекцій забороняв закон. Це прирівнювали до валютних операцій. Зараз – були б гроші. Або здібності до збирання. А в Ужгороді вони, здається, є. Олександр Герешко За матеріалами: Тиса