Що може врятувати ГТС України?

ГТС України може повністю втратити своє значення

Що може врятувати ГТС України?

Газотранспортная система України — одна з небагатьох природних монополій держави з величезним транзитним потенціалом — сьогодні переживає не кращі часи. А в 2019 році вона взагалі може повністю втратити своє значення для європейського енергоринку. Однак українська влада, добре обізнана про цей факт, реальних заходів для порятунку ГТС в країні не приймають, підміняючи їх порожніми популістськими прожектами. Так, з метою збереження транзиту російського газу через територію України НАК «Нафтогаз України» виступив з кумедною ініціативою. Йдеться про те, щоб запропонувати ПАТ «Газпром» величезну знижку за транспортування російського газу через територію України, але на певних умовах, найбільше нагадують класичне «вранці — гроші, ввечері — стільці».
Комерційний директор НАК «Нафтогаз України» Юрій Вітренко в інтерв’ю інформагентству DPA назвав наступну схему: до 2019 року, коли повинен бути запущений трубопровід «Північний потік-2», ПАТ «Газпром» має оплачувати транзит по вкрай високим тарифом, що включає прискорену амортизацію української ГТС . Для російської компанії це буде означати трикратну переплату в порівнянні з діючим тарифом. За чотири роки ця різниця складе $ 16 млрд. Та ще й за умови, що «Газпром» гарантує завантаження української ГТС в обсязі 110 млрд куб. м в рік на довгостроковий період після 2019 року.
Додаткові $ 16 млрд, які хоче отримати Київ, без сумніву ляжуть на плечі споживачів. Це не влаштує ні Росію як постачальника, ні ЄС як основного покупця російського газу. Сама складність схеми, запропонованої Україною, величезний розкид цін зараз і через два роки говорять про те, що чиновники «Нафтогазу» виходять з політичних пріоритетів і «бухгалтерських резонів», спрямованих на маскування надприбутків українського монополіста, ігноруючи реалії давно сформованого європейського ринку енергоносіїв.
У «Газпромі» на ситуацію дивляться інакше: там уже заявили, що не мають наміру відмовлятися від транзиту газу через Україну після введення в експлуатацію газопроводу «Північний потік-2», однак обсяги блакитного палива будуть знижені приблизно в шість разів. Про це раніше говорив голова правління ПАТ «Газпром» Олексій Міллер в інтерв’ю Reuters. «Ми готові до переговорів. Однак ми можемо говорити про набагато менші обсягаи, можливо, близько 15 млрд куб. м на рік для країн, які межують з Україною », — зазначив він. Це фактично призведе до втрати обсягів транзиту газу і спричинить за собою значні економічні наслідки і банкрутство НАК «Нафтогаз України».
Зазначу, що в 2016 році обсяги транзиту природного газу через українську газотранспортну систему для європейських споживачів склали 82,2 млрд куб. м. У порівнянні з 2013 роком обсяги транзиту скоротилися на 3,9 млрд куб. м газу. Пропускна потужність української ГТС — 288 млрд куб. м на вході і 178,5 млрд куб. м на виході в рік, в тому числі в країни ЄС — 142,5 млрд куб. м, до Молдови — 3,5 млрд куб. м.
Після 2019 року Україна ризикує втратити доходи від транзиту до 70 млрд куб. м газу щорічно. І це при тому, що ГТС, транспортує менше 60 млрд куб. м в рік, буде приносити одні збитки.
Антиросійська істерія і політична нестабільність, що спостерігається не перший рік, привели до запуску низки маршрутів в обхід України: сумарна проектна потужність «Північного потоку» і нового проекту «Північний потік-2» складе 110 млрд куб. м газу в рік, а потужність першої і другої ниток «Турецького потоку» — по 15,75 млрд куб. м кожна. Це набагато більше нинішніх обсягів транзиту газу через Україну, яка може повністю втратити свій транзитний потенціал. У разі повного припинення транзиту російського газу в країни Євросоюзу по ГТС України наша країна втратить близько $ 2 млрд на рік, а вартість ГТС знизиться в п’ять разів.
До того ж проблеми з транзитом газу неминуче позначаться і на споживанні газу, що імпортується. На сьогодні Словаччина є головним постачальником реверсного (російського) газу в Україну. У разі втрати транзиту газу Україна втратить і ту частину російського газу, яку ми отримуємо реверсом зі Словаччини.

Адже, саме зростання ціни на газ є однією з найсерйозніших проблем, з якими зіткнулися громадяни України в останні роки. Саме зростання цін на газ на 950% спричинив за собою зростання тарифів і на інші послуги ЖКГ. У русі «Український вибір — Право народу» підрахували, що в 2014-2017 роках тарифи на опалення зросли на 1133%, на гаряче водопостачання — на 559,2%. Як бачимо, саме збільшення ціни на блакитне паливо спровокувало зростання тарифів і на теплову енергію, і на гаряче водопостачання. У порівнянні з 2013 роком середні нарахування за послуги ЖКГ зросли в шість разів — до 1462,5 грн, а заборгованість населення за послуги ЖКГ збільшилася в 2,4 рази і вже досягла 29,4 млрд грн. Рівень оплати «комуналки» населенням скоротився на 32,4% — до 62,6%, а кількість сімей, які неспроможні самостійно оплачувати «комуналку» і вимушених просити допомоги у держави, за останні роки збільшилася в 4,4 рази — до 7, 5 млн.

В цих умовах єдино можливим механізмом по збереженню газотранспортної системи України є створення тристороннього консорціуму з управління газотранспортною системою країни. Зберегти газотранспортну систему України після 2019 року реально тільки в тому випадку, якщо до управління ГТС будуть залучені всі три учасники даного процесу, а саме: Росія як постачальник, Україна як транзитер і країни Євросоюзу як кінцевий споживач блакитного палива. Передача консорціуму в управління ГТС України дозволить залучити до управління необхідні структури всіх трьох учасників і знайти оптимальний баланс в російсько-українсько-європейських енергетичних відносинах. В іншому випадку Україна ризикує після 2019 року повністю втратити можливість здійснювати транзит газу по своїй території і перетворити власну газотранспортну систему в руїни.

Віктор Медведчук,
лідер Громадського руху «Український вибір — Право народу»

94

КОМЕНТАРІ