Нялаб за часів Карла-Роберта

На фото Родовідне дерево Перені

Нялаб за часів Карла-Роберта

Як би там не було, але коли в 1301 році помер Ендре (Ондраш) Третій, останній із династії Арпадовичів, почалася боротьба за угорський трон. Папа Боніфацій УІІІ коронував Карла-Роберта Анжуйського.
Та йому довелося силою зброї утверджувати свою владу, особливо на території з руським населенням, яке боялося загрози окатоличення і тому хотіло бути підданними галицького князя. Цей період Королевського замку нерозривно пов’язаний з історією Севлюського Канкова, що в 1307 році був подарований Карлом Робертом жупанові Барші. Той не виправдав королівської довіри, і став прибічником супротивників короля. За це Карл Роберт 10 років потому силоміць конфіскує і частково руйнує Канків, а переслідуваний Барша знаходить притулок у Нялабі в Томашів, через що замок піддається тривалій облозі королівських військ. У 1312 році сильно пошкоджений Нялаб переходить до Карла-Роберта, який, добре розуміючи його стратегічне значення, як прикордонної захисної споруди, а також митного посту, що приносить надзвичайно високий прибуток, одразу ж наказує відбудувати його. Для цього запрошені італійські архітектори під керівництвом Аристотеля Фіоравенті, прославленого і дуже дорогого венеціанського майстра (пізніше він керував будівництвом Успенського собору в Московському Кремлі і подейкують, що брав за роботу 10 рублів на місяць, при тому, що за курсом того часу маленьке село на Русі продавалося за 2-3 рублі, велике село з кількома десятками селянських дворів — за 100 рублів).

За матеріалами: http://www.kolyba.org.ua

9

КОМЕНТАРІ