Чопівка-Берегардо: від королівського маєтку до рекреаційної зони Берегова

15.11.2017 12:45 466 0
Є нова автобусна зупинка, двомовна, з цілком різними назвами, прийнятим у берегівчан – Чопівка (українською) та Берегардо (угорською). Є навіть окрема стаття про населений пункт Берегардо в угорській версії Вікіпедії І вже мало хто пам’ятає, що окреме село Чопівка було приєднане до Берегова у 1958 році. А до того часу мало окрему й насичену історію. Навряд чи відомо, з яких причин село в радянський час назвали Чопівкою (зустрічається й назва Чепівка), тоді як в історичних назвах завжди фігурувало слово «ардо», походженням з угорського «ердо» - ліс. Життя місцевого населення століттями було пов’язане із королівськими лісами, в яких люди працювали і які зобов’язані були охороняти. Назви села часто мінялися. Так, в першому відомому нам документі, папському реєстрі 1332 року воно фігурує як Ордов (Ordow), в папері 1347 року – Ордо (Ordo), 1480 року – Заазордо (Zaazardo), 1550 – Ардо (Ardo). Значну частину ХІХ століття село зветься Берегсасвейг (Beregszászvég). В 1851-му році у видатній статистичній праці Елека Фейнеша «Географічний словник Угорщини» Берегсасвейгу присвячено кілька рядків: «Угорське село в комітаті Берег на віддалі 1\4 години від Берегсасу. Жителі: 1157 римо-католиків, 386 реформатів, 23 євреї. Є католицька каплиця, реформатська матірна церква. Землі села схожі на берегсаські, тобто родючі. Землевласники: барон Перені, граф Баркоці та декілька інших» 271016_900 271171_900 271523_900 Втім, у 1887 році село вже фігурує в документах як Вейгардо (Végardó), а з 1913 року – Берегардо (Beregardó). Давня історія села, яка почалася з маєтку угорської королеви Ержибет, згодом не одне століття була тісно пов’язана з родиною Перені. Найбільший слід залишив угорський національний герой Жигмонд Перені (1783 – 1849 рр.), котрий народився тут у родовій садибі. Я вже раз звертався до теми плачевного стану цієї історичної будівлі ХVIII століття, а нещодавно мав можливість повідомити й радісну новину: родинну садибу Жигмонда Перені нарешті почали ремонтувати h Після багатьох років руйнації невеличкий палац взяв у довготермінову оренду та почав ремонтувати Закарпатський угорський педагогічний інститут. Для багатьох берегівчан буде новиною, що матеріальна спадщина родини Перені в Ардо не обмежилася родовою садибою. В іншій частині колишнього села, на схилі однойменної гори Ардо є ще й зовсім невеличкий, але стильний та вишуканий мисливський палац Перені (котрий, скоріш за все, належав онуку та тезці славетного барона, Жігмонду Перені (1870-1946 рр.)). Тривалий час тут був дитячий садок, на даний час в ньому ведуться ремонтні роботи, після завершення яких У маловідомому «Замку Перені» невдовзі відкриється дитячий оздоровчий табір. 270546_900 270702_900 На цьому видатні пам’ятки Берегардо не закінчуються. Головну з них – білий реформатський храм – видно й з дороги на Мукачево, але, щоб краще його роздивитись, треба звернути з головної вулиці на бокову Петефі і трохи проїхати. Тут стоїть збудована в готичному стилі церква XIV століття, яка в епоху реформації стала реформатським храмом. Зазнала реконструкції в 1779 році, 1924-го була перебудована її чотириярусна вежа, перший готичний ярус при цьому залишився автентичним. В радянський час, в 1973 році, в церкві влаштували музей атеїзму (автор у дитинстві, в компанії однокласників, навіть побував там), в часи української незалежності храм повернули вірянам. Під час нещодавньої реставрації фрагмент кам’яної кладки церковної стіни залишили нештукатуреним, для того, аби можна було уявити собі первинний вигляд храму. Церква в Чопівці постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 р. N 1761 віднесена до Пам'яток архітектури національного значення. 272157_900 272493_900 272640_900 269760_900 Та це не єдина тутешня сакральна пам’ятка. З протилежного боку, при початку підйому на гору Ардо, розкинувся місцевий цвинтар, до речі, значно краще доглянутий, аніж центральне міське кладовище, із нещодавно побудованим ритуальним будинком. Тут чимало старовинних могил і навіть склепів, і головне – старовинна католицька каплиця, побудована в 1776 році на честь святого Імре. 268927_900 270083_900 Особливе місце в житті колишнього села має сама гора Ардо, яка є цінним природнім об’єктом. На її верхівці рішенням Закарпатського облвиконкому № 1143 від 08.07.2010 р. утворений ботанічний заказник місцевого значення „Ардов”, площею 25 га. Цей заказник створений з метою охорони рідкісного для України реліктового виду – липи сріблястої, а також віднесених до Червоної книги України дерева берека, метеликів подалірій та махаон, мідянки. На території заказника визначений цілий перелік інших рідкісних видів комах та плазунів. 269508_900 Про розташовану на горі геофізичну станцію, яка, разом із одним гектаром землі, належить до Інституту геофізики Національної Академії Наук України (м. Львів), я писав у 2015 році. Ця станція міститься не в пересічному будиночку, а в солідній мурованій садибі, викладеній з каменю, наче фортеця. Достеменно невідомий вік цієї споруди, але це, на око, початок ХХ-го століття, тобто їй років із сто. Довгий час це був будинок, куди зносили на переробку виноград з оточуючих виноградників. Тут з грон чавили сік, а далі вино зріло в підвалі. Що ж до підвалу, то він значно старший за будинок, і тут вік можна припустити й на кілька століть солідніший. Підвал не такий вже й довгий, але вражає висотою – в добрячих ледь не три людських зрости! 271661_900 271977_900 А ще через Ардо-Чопівку проходить наша славетна та багатостраждальна вузькоколійка. Яка, замість того, аби бути годувальницею для бізнесменів від туризму, та улюбленою атракцією гостей нашого міста, муляє очі «Укрзалізниці», очільники якої давно воліли б продати все майно цієї унікальної транспортної системи на металобрухт. 269221_900 Мерія Берегова почала розробляти амбітний план облаштування пішохідно-велосипедної доріжки від парку «Оазис» вздовж берегу Верке (причому в центральній частині міста – по нині зовсім необлаштованій наразі частині) аж до гори Ардо, яка, за тим планом, мала б стати парковою зоною з оглядовою вежею. На жаль, відтоді в реалі нічого не відбулося, і Чопівка-Ардо залишається в уяві берегівчан селом чи в кращому випадку присілком Берегова, а не рекреаційним районом, переповненим видатним місцями. Залишається лише сподіватись, що це - не назавжди.      

Будьте вкурсі з ПЕРШИЙ.com.ua - приєднуйтесь до наших спільнот:

Коментарі - 0

Поки немає коментарів, будьте першим, залиште свій відгук!