Берегівські лісівники збирають жолуді для відновлення дубових дібров

Дуб за цілющими властивостями та якістю деревини немає собі рівних у Європі. За теплу пору року він випаровує понад 100 тонн води, що в 225 разів більше його власної ваги. Його корінь проникає на 12-15, а іноді й до 22 метрів углиб, має надзвичайно розвинуте бокове і якірне коріння. Директор Берегівського лісового господарства Богдан Шойного розповідає, що берегівські лісівники збирають жолуді для відновлення дубових дібров у репродуктивних високобонітетних дубових насадженнях. Їх вдосталь росте в лісових масивах Берегівського лісового господарства. Після збору жолуді сортують, вибраковують хворі і закладають на стратифікацію, а вже весною висівають у розсадниках. Попереднє зберігання жолудів здійснюють у спеціально підготованих продезінфікованих, неопалюваних, добре провітрюваних приміщеннях або під наметом. Основною умовою зберігання жолудів є утримання високого вмісту вологи в них, особливо в початковий період їх зберігання. Жолуді укладають у невисокі кошики, дерев’яні ящики зі щілинами або розсипають на підлогу. Шар жолудів не повинен перевищувати 5 см, якщо вони були зібрані в дощову погоду і 10 см – при збиранні в суху погоду. У міру просушування товщину шару збільшують до 20 см. Аби жолуді не пропліснявіли, їх обробляють спеціальною речовиною, а для захисту жолудів від гризунів траншею або яму обкопують по периметру канавкою завглибшки 0,4 м і завширшки в нижній частині 0,3 м, у верхній – 0,7 м. Стінка канавки з боку траншеї має бути вертикальною. За минулий рік в «ДП «Берегівське ЛГ» було заготовлено жолудів по всіх лісництвах в однаковій кількості, – каже Богдан Андрійович. – Торік тут зібрали три тонни жолудів, стільки ж планують заготувати і цього року. І всі три тонни посадкового матеріалу було висіяно у лісорозсадниках, які вже через рік-три потраплять у ліси. До слова, цьогорічний жолудь стане дорослим лісом тільки через сто років. Лісівники намагаються щоосені висівати нові жолуді в зиму. Тому що так молоде деревце вже стовідсотково збережеться і єдина для нього небезпека залишається, це потрави кабанами, нашими дикими кабанами, які живуть в лісі. Якщо кабан не зачепить молодого жолудя, то культури вийдуть відмінні і будуть рости краще, ніж сіянці». Прес-служба Закарпатського ОУЛМГ