Берегівщина поступово перетворюється в туристичну Мекку: Частина XІІІ

У розвиток робітничого спорту в нашому місті велику роль відігравав робітничий будинок. Він був зведений наприкінці 20-х років минулого століття на вулиці Рожошкерт (на фото). Про це свідчить встановлена на його фасаді меморіальна дошка, яку, щоправда, як і всю будівлю, потрібно реставрувати та відремонтувати. Тут проходили збори профспілкових та страйкових комітетів, ставили п’єси, організовувалися літературні вечори, відбувалися репетиції  самодіяльних гуртків та духового оркестру. Ну, і звичайно, проходили змагання з боротьби, боксу та шахів. Словом, духовне та спортивне життя тут постійно вирувало. У його будівниці (кошти збирали, до речі,робітники). Взяли участь очільники робітничого руху Б. Кашеляка, Д. Петра, С. Моргентал, Я. Ковач, Е. Габор,І. Дєрі, Б. Біров та багато інших. Споруджуючи цей будинок, берегів чани проявили велику свідомість та згуртованість. Муляри М. Соо,Ш. Петровці, І. Дєрі, тесляри Й. та Я. Шебештейн, столяри Ф. Матей, С. Генці разом із багатьма своїми товаришами безплатно трудилися у вихідні. За короткий час зведено будівлю, яка багато років була осередком громадського життя Берегова. У 1930 році ентузіасти спорту створили Берегівський робітничий спортивний клуб (БРСК). Документи, які зберігаються у філії Закарпатського державного архіву,розповідають: головою клубу був обраний громадський активіст Б. Кун,його помічниками стали Е.Сепеш та Й. Поллакі. Автору свого часу вдалося знайти в архівних фондах і список його керівників 1937 року: почесний голова Ш. Ковач, заступники А. Горват, А. Гейзер, П.Берштейн, М. Шолонка,Ф. Русин; перший секретар Ш. Келлер; секретар Г. Геді; касир Ю. Бундаш; заступник касира Є Рознер; протоколіст Г. Альтман;контролери Л. Мюллер, А. Клайн; завідувач секцією Л. Іжак; члени президії Б. Чорба, Ш. Кун, С. Бакша, Ш. Лінцер, З. Клайн, М. Гміта, Ф. Мароші, П. Лістман і Е. Грос. Назвемо і спортсменів, які виступали в ці роки у команді БРСК: А.Бечкі, Ш. Барта, Ф. Чех, Й. Деяк, І. Дунчак, І. Фурік, Ф.Галамбоші, А. Гуті, М. Гімітра, Ф. Горват, Й. Кун, Б.Кроо, Й.Коллат (ккапітан команди), Я.Куштян, Я. Лефнер, Г. Лендєл,Й. Леско, М. Маркович, І. Мошкола, Я. Майороші, Г.Нейметі, І. Рознер, Ф. Сабо, Ш. Сепеші, Ф.Шуйок, Л. Соловецький і Ш. Толчвай. Робітничий спортклуб займався не лише футболом. Успішно працювали також секції  боротьби та боксу, якими керував відомий спортсмен Арнольд Рот. Особливо вдало виступали на змаганнях краю борці клубу С. Бондар, А. Рот, Е. Керешкені, Й. Поллак, Л. Ласло, М. Шандор, З. Клайн. А боксер Ференц  Гомара став навіть  чемпіоном Чехословаччини у 1935 році. Вони були робітниками, з ранку до вечора працювали у різних приватних фірмах, а весь свій вільний час сумлінно віддавали спорту. Серед них особливо хотілось б відзначити Степана Боднара, який був активним учасником робітничого руху в нашому місті. А коли над республіканського Іспанією написала загроза фашистською диктатури, він одним із перших пішов добровольцем на допомогу тамтешнім товаришам, був бійцем  інтернаціональної бригади, якою командував легендарний генерал Лукач (Мате Залка). Саме, в робітничому будинку готувалось проведення 20 серпня 1930 року «Червоного спортивного дня», який золотими літерами вписаний в історію нашого міста. Ще 19 серпня жандармам була дана вказівка не допускати до міста автомашини, підводи з учасниками спортивного свята, перевіряти пасажирів на залізничному вокзалі. А рано-вранці  20 серпня мешканців розбудила духова музика. Колони демонстрантів – представників робітничих гуртків майже всіх міст краю – розпочали своє свято біля робітничого будинку. О десятій ранку гарно оформлені колони рушили  в напрямку центру. Попереду – духовий оркестр, за ним крокували червоні скаути, далі – футболісти, велосипедисти з червоними стрічками, а за ними – робітничі колони з прапорами. У мітингу на центральній площі взяло участь понад 1200 осіб. На відкритті С. Моргентал подарував спортсменам червоний прапор. Віддак Г. Феєр привітав присутніх угорською мовою, а О. Борканюк – українською. Вони закликали  молодь підтримувати і зміцнювати пролетарський спортивний рух. Після закінчення мітингу в супроводі духових оркестрів усі попрямували до «Фюрдекерту» (нині парк центральної районної лікарні), де відбулися різноманітні спортивні  змагання. Особливо багато уболівальників зібралося на бліцтурнір з футболу за участю восьми команд. На велику радість господарів свята, кубок здобула місцева команда БРСК. Цікаво пройшли і поєдинки боксерів та борців, масові спортивні розваги. А ввечері там же, у «Фюрдекерті», відбулися народні гуляння з танцями. Безперечно, такі заходи згуртовували робітників та селян. Валерій Разгулов   Джерело: Перший кабельний