Археологічні пам’ятки Ужгородського району

20.08.2017 19:19 146 0
Археологічні пам’ятки Ужгородського району
Старожитності пізнього палеоліту (40–12 тисяч років тому) були зафіксовані в Барвінку, Великих Лазах, Глибокому, Дубрівці, Оноківцях. Тут знайдено кам’яні знаряддя праці (скребла, різці, ножевидні пластини), нуклеуси та відщепи. Для їх виготовлення використовували головним чином андезит, кварцит, кремінь, обсидіан (вулканічне скло). Основу господарської діяльності первісної людини становили присвоювальні форми: мисливство, рибальство, збиральництво. Доба мезоліту почала вивчатися лише на початку 70-х років ХХ ст. Сьогодні пам’ятки мезоліту виявлено біля сіл Барвінок, Глибоке, Гута, Кам’яниця, Невицьке, Нижнє Солотвино, Середнє, більшість з яких датуються VIII–VII тис. до н. е. Стоянки були короткочасними й розташовувалися на невисоких берегах річок, потічків, невеликих озер (наприклад, Кам’яниця на березі річки Уж), зручних для рибальства. Основним типом жител були легкі споруди у вигляді куренів, збудованих з дерева та гілок. У добу мезоліту відбулися зміни у виготовленні кам’яних знарядь праці. Замість великих рубаючих і колючих знарядь – макролітів – з’явилися малі – мікроліти. Вставлені у вузькі пази, вони перетворювалися на наконечники списів і стріл, гарпуни, ножі. 11.-Барвінок-І-енеоліт Старожитності епохи бронзи (поч. ІІ – поч. І тис. до н. е.) було знайдено в Глибокому, Лінцях, Малій Доброні, Великих Геївцях, Середньому. Зафіксовано артефакти епохи ранньої бронзи у Великій Доброні. Виявлено поселення в Баранинцях, Пацканьові, Холмоку, Часлівцях, які належать до доби середнього й пізнього бронзового віку. Вони представляли собою довготривалі поселення, окремі з яких були укріплені, житлами служили одно- і двокамерні споруди розмірами від 8 до 16 кв. м. До станівської культури (XV–XIII ст. до н. е.) зараховано некрополь у Холмцях. Це був ґрунтовий тілопальний могильник, на якому останки кремації розміщалися в горщиках-урнах і заривались у неглибокі ямки. В епосі пізньої бронзи виділяються два етапи: ранній (XII–VIII ст. до н. е.) і пізній (VIII – перша половина VI ст. до н. е.), що вже припадає на ранній етап залізного віку. Для першого притаманним був високий ступінь розвитку бронзоливарної справи, про що свідчать бронзові скарби: Андріївка (2 скарби), Антонівка (2), Лінці, Мала Добронь (3), Малі Геївці, Чертіж, Ярок. Другий етап отримав назву передкуштановицького й репрезентований ґрунтовим могильником з тілоспаленням в урнах (VIII–VII cт. до н. е.) з Оноківців. До цього часу відноситься також поява укріплених городищ, наприклад Невицького. Воно розташоване на підвищенні, обнесене валами та укріпленими входами. Виникло у зв’язку з появою войовничих племен кіммерійців у східній частині Карпатської улоговини. На археологічній карті району ранньозалізний вік представлений рядом пам’яток: Глибоке, Пацканьово, Малі Геївці, Баранинці, Ратівці. Поселення невеликі, площею від 2,5 до 4 га, житла в основному наземного й напівземлянкового типу. До кола куштановицької культури (VI–IV ст. до н. е.) зараховано курганний могильник у Невицькому. Тут під курганним насипом було поховано 17 небіжчиків, про що свідчать посудини-урни з останками кремації. Біля кожної урни знаходилося по кілька приставлених посудин, імовірно, з їжею. Серед речових знахідок ножі, залізні вудила, срібна підвіска, пастові намистини, бронзова застібка. Некрополь датується кінцем VI – початком V ст. до н. е. 6.с.Глибоке-стоянка-мезоліт  

Будьте вкурсі з ПЕРШИЙ.com.ua - приєднуйтесь до наших спільнот:

Коментарі - 0

Поки немає коментарів, будьте першим, залиште свій відгук!